Команда: Олександр Позняк, Ірина Франко-Шумейко, Ольга Марчук.
Рік реалізації: 2017.
Замовники перед початком роботи були налаштовані скептично, бо вже мали негативний досвід роботи з іншими дизайнерами по квартирі в іншому місті.
Задача була сформульована максимально відкрито: «маємо таку квартиру, що можете запропонувати?». Щоб точніше сформулювати бачення ми провели три зустрічі ще перед початком робіт. В результаті ми визначили мету як: «зробити відкритий простір але щоб кожна зона мала свої межі». І здавалось нам наче задача суперечить сама собі.
Основний принцип який ліг в план - відкритість. До кожної зони ми зібрали свої побажання. Наприклад, столова була повністю “open space” але треба було зробити так, щоб людина не відчувала що вона їсть у вітальні чи на кухні.
В сім’ї троє людей: подружжя і донька. На трикімнатну квартиру в новобудові площа була близько ста квадратів.
Після першої ескізної візуалізації ми створили ось таке фінальне зображення. На основі цього вигляду ми пояснювали що ж на нашу думку означає «відкритість але обмеженість».
В столовій ми розмістили перегородку. За нею стоїть стіл і стільці, коли стіл не сервірований та за ним ніхто не сидить - все займає мінімальний простір.
До кухні в замовника були вимоги щодо наповнення обладнанням: широкий вбудований холодильник, щоб все було закрито і було багато місця для приготування їжі.
А зліва від холодильника ми запропонували зробити комору. Це невеличке приміщення з маленькими стелажами і поличками де зберігається все необхідне, що зазвичай зберігається на кухні: посуд, кухонна техніка яка рідко використовується. Все, що використовується частіше - розміщено на кухні в навісних шафках.
Санвузол вирішили зробити на контрасті. Для цього використали текстуру каміння і фактуру дерева.
Санвузол вийшов досить великим та комфортним: великий умивальник, велика зона зберігання, душова кабінка, ванна, унітаз, біде, рушникосушка.
І нам і замовникам дуже сподобалось рішення по організації пральної і сушильної машини. Вони розташовані в ніші. А зверху немає шафок, бо весь простір над ними використовується зі сторони комори.
Спальна кімната проектувалась як особливо інтимна, з використанням відповідних кольорів і структури, щоб не було багато меблів, щоб все було легко.
Хоча це окрема кімната але потрібно, щоб це був один інтер’єр, щоб заходячи в окрему кімнату ми не втрачали зв’язок із головним простором квартири.
Ми використали марсаловий колір на стінах, додали великоформатний принт. Все вийшло в стриманих але контрастних кольорах.
В кімнаті є шафа і будуарний столик. Шафа була не в пріоритеті, але вирішили, що її варто розташувати в спальній. Меблі і тумбочки використали максимально легкими, прозорими, на легких ніжках.
Вдало використали простір над ліжком в якості додаткової зони для зберігання речей. Продумали розташування розеток.
Одним із важливих завдань була організація загальної гардеробної кімнати. Її двері видно з правої сторони, вони оздоблені натуральним шпоном. Такий колір шпону є другим формотворчим в цьому інтер’єрі.
Гардеробна кімната переходить в шафу. Одна частина дверей шафи - монолітна плита, яка повторює оздоблення гардеробної кімнати, а друга - дзеркало, що “розбиває” межу між елементами квартири і полегшує цю частину простору.
У вхідній зоні використали плитку щоб зручно було прибирати сміття, яке заноситься з двору на взутті.
Дитяча кімната одразу планувалась як “абсолютно окрема республіка”.
Згідно побажання треба було зробити мінімум меблів. Тому ми застосували принцип вбудованості: ліжечко є наче частиною шафи і знаходиться в ніші, а сама шафа не схожа на шафу - вона розміщена від стіни до стіни.
Стіл також максимально широкий. І він дозволяє розмістити додатково якусь підставку під малювання, і виділити зону під вивчення уроків.
Так як квартира знаходиться на верхньому поверсі, то нам дуже хотілось використати всі переваги висоти. До перепланування квартира мала один великий балкон із двома входами: з кухні та з вітальні. Ми вирішили частину балкону включити в житлову площу та додати його в структуру квартири.
Зменшили висоту перил, опустили підвіконня, поставили столик, додали стелажі і перетворили це місце у відпочинкову зону з якої відкривається чудовий вигляд на місто і всередину квартири.
Структура квартири вийшла дуже неоднорідна. Тому в основі лежить білий колір з унікальними акцентами різних текстур в кожній кімнаті.
За допомогою вдалого використання дзеркал ми зруйнували просторову межу квартири та простір здається набагато більшим і відкритим.
Нам дуже пощастило з замовниками - це був складний, але приємний проект і результат перевершив всі очікування.
