Клубний дім Luxembourg

Проект малоповерхової забудови в новому ЖК (м. Рівне)

Команда: Дмитро Котляров, Андрій Ничипорук, Олександр Позняк, Ольга Марчук, Богдан Мовчун.

Рік реалізації: 2018.

Проект в будівництві.


Концепт - основа рішення

В основу концепції будинків було покладено ідею напівзакритих дворів. Цей прийом широко використовується у містах західної Європи - для прикладу забудова усім відомого Даунінг стріт у Лондоні. Тобто вулиці забудовуються індивідуальними будинками, що приєднуються один до одного з бокових фасадів (брандмауерна забудова). Як базовий принцип взято ідею чіткого розділення на приватний та громадський простори. Дуалізм вулиці, як уособлення громадського загального простору та закритого внутрішнього дворику - місця приватного відпочинку, ментально підходить мешканцям міста, життя яких завжди розділено на відкрите назовні (робота, друзі) та всередину (сім’я). Для доповнення образу в забудову було введено кафе-мініпекарня з крамничкою - як невід’ємний елемент кожної житлової вулички європейського середмістя.

Образ - пошук відчуття дому

При пошуку візуального образу в основу лягли взірці старої малоповерхової зблокованої забудови європейських міст. Щільні вулиці старого Амстердему, Брюгге, Стокгольму вказували напрям пошуків образу. Вирішувалася задача віднайдення образу міського дому - місця затишку, камерності, тепла. Важливим елементом стала парцеляція простору на елементи. За основу об’ємно-просторової композиції було взято принцип поділу та індивідуальності. Загальний об’єм будинку було розділено на окремі чітко артикульовані елементи - кольором,фактурою, архітектруними елементами. Двоповерховий формат забудови вибрано як неагресивний - такий, що не створює відчуття надто щільної забудови, не перевантажує вулицю, але у той же час не руйнує відчуття міста.

Індивідуальність - гармонія в множинності

При проектуванні фасадів кожен будинок було розпрацьовано індивідуально. Таке рішення, при загальній стилістичній єдності, надало кожному будинку індивідуальності та неповторності. Принципово не використовувалося ритмічне повторення вікон та вхідних груп щоб досягти складної нелінійної композиції. Відсутність індивідуальності кожного будинку - саме те, що вбиває відчуття дому у зблокованій забудові (перетворює її на одноманітну баракоподібну масу квадратних метрів). Тому уникнення повторення декору, пошук асиметричних композицій стали основним викликом, складністю. Для гармонізації різних кольорів та прийомів було використано цеглу як основний матеріал оздоблення.

Закритість - пошук затишку

Напівзакрита просторова композиція будинку дозволила створити комфортне внутрішнє середовище. У кожного будинку є своя прибудинкува територія, що виходить на внутрішній двір. Ці затишні дворики є композиційним продовженням віталень та можуть слугувати для сімейного відпочинку на свіжому повітрі. Прибудинкова тераса - задній двір - те, чого не вистачає в звичайних міських квартирах. Мала кількість сусідів дає можливість якісно використовувати закритий загальний двір.
 

Матеріал - доповнення образу

В оздоблені використано традиційні матеріали - цегла, натуральна черепиця, камінь, тиньк. Все це доповнює концепцію, додає відчуття надійності та довговічності. Все знову ж таки зроблено для повторення образу європейського міста. Доопрацювання фасадів деталями та яскравими кольорами підкреслює матеріали та підсилює їх звучання.

 
Do NOT follow this link or you will be banned from the site!