DachTrade. Офісна будівля

Команда: Дмитро Котляров, Петро Степанюк, Андрій Ничипорук.

Рік реалізації: 2019.

Локація: м.Рівне, вул. Курчатова, 20.

Стан: проект втілений.

Фото: Олександр Бусленко.

 

Ми неодноразово розповідали про те, як створюємо житлові будинки – щоразу це повністю індивідуальні проекти, під потреби, вимоги, бажання замовника і його сім’ї. Наступний об’єкт, яким хочемо поділитися – подвійно особливий для нас. По-перше, це не житлова, а комерційна нерухомість. По-друге, це будівля офісу, яка з нуля проектувалася під конкретну компанію. Такий ідеальний підхід на практиці трапляється рідко. Частіше будівля уніфікована, її зводить забудовник, який не планує і не знає, хто буде працювати в ній. І тоді виходить, що кінцеві власники/орендарі ще мусять пристосовувати планування “під себе”, перед тим як в’їхати в приміщення. Не завжди вдається це зробити на 100% оптимально і від цього порушуються взаємозв’язки між відділами, бізнес-процеси та страждає ефективність роботи.
Офісна будівля, про яку буде йти мова – це проект для компанії ДахТрейд, нашого партнера і надійного постачальника матеріалів. Етапи роботи були подібні до того, як ми працюємо над житловими будинками. Спочатку архітектори та інженери дослідили ділянку під будівництво, з’ясували її особливості та обмеження по формі, розташуванню, існуючих мережах. Почули бачення власника компанії і далі, разом з ним сформували концепцію майбутнього офісу. Нам потрібно було створити таке функціональне зонування приміщень, яке б враховувало бізнес-процеси компанії і в якому її працівники працювали б ефективно і комфортно. Щоб це зробити, наша команда досліджувала взаємозв’язки між відділами, трафік клієнтів, співробітників та інші деталі, які впливають на планування. Як це відбувалося, по якій причині відмовилися від класичної форми будівлі та скільки часу пройшло від першої зустрічі до урочистого відкриття – читайте далі.

Про компанію-замовника. Чому був потрібен новий офіс

Компанія ДахТрейд займається реалізацією покрівельних та гідроізоляційних матеріалів, клінкерної цегли, керамічних блоків, водозливних систем, мансардних вікон. Основний напрямок діяльності це продаж, але є і невеликий виробничий напрям по підготовці металевих елементів покрівлі до монтажу. Загальна кількість працівників близько дванадцяти. З них три менеджери з продажу (front-office) та back-office: директор, маркетолог, відділ постачання, бухгалтерія, відділ будівельного напрямку, виробничий і технічний персонал.
Ділянка під будівництво знаходиться в районі стадіону Мототрек, по правий бік від кільця та кінцевих зупинок маршрутів тролейбусів №1, 3, 4, 5, 9, 10. Площа близько 30 соток, форма неправильна.
Локація ділянки під будівництво.
Територія погано проглядається з боку проїжджої частини вулиці Курчатова, бо розташована в глибині, з боків обмежена іншими будівлями. Для замовника це негативний факт, бо клієнтам компанії буває її важко знайти, менеджерам часто доводиться детально пояснювати як під’їхати.
На ділянці працював виставковий майданчик зі зразками продукції і маленький офіс-МАФ, де менеджери спілкувалися з клієнтами. З боку розворотного кільця тролейбусів був головний вхід, з вулиці Курчатова – службовий заїзд.
Ліва стрілка – заїзд з вул. Курчатова, права – вхід на територію від кільця.
Основна частина компанії (бухгалтерія, склад, керівництво, виробництво і т.д.) знаходилися зовсім в іншому місці – в будівлі на відстані орієнтовно 400 м, з окремим заїздом з вулиці Курчатова. Практично всім працівникам (менеджерам по роботі з клієнтами, бухгалтерії, виробничому персоналу і т.д.) доводилося постійно ходити/їздити з однієї локації на іншу по різних робочих питаннях. Це було незручно, займало багато зайвого часу і знижувало ефективність роботи. Тому, з розвитком компанії назріла потреба об’єднати всю команду в одному приміщенні, щоб демонстраційний майданчик і менеджери не були відокремлені від back-office.

 

Червоним позначена ділянка, де був виставковий майданчик. Синім – приміщення з іншими відділами.

З чого розпочалася наша робота

Власник ДахТрейд в загальних рисах уявляв новий офіс так:
  • шоу-рум з робочим місцем менеджерів,
  • виробниче приміщення, де працюють з металом,
  • об’ємний back-office для бухгалтерії, відділу постачання, директора, інших працівників,
  • зала для заходів. Аналогу такого приміщення в попередньому офісі не було взагалі, але була ідея проведення презентацій новинок ринку покрівельних матеріалів, навчань для персоналу, тренінгів та інших чисельних заходів і для цього був потрібен такий простір.
Ще задовго до початку проектування будівлі, власник компанії у робочих закордонних відрядженнях уважно вивчав офіси своїх партнерів і постачальників. Один з тих, який імпонував йому – будівля компанії MDM в м. Бєльська-Бяла (Польща).
Офіс компанії MDM в Польщі.
В плануванні це простий прямокутник, кількість поверхів – три. Більшу частину будівлі займаються виробничі приміщення та лабораторії, а салон для зустрічі клієнтів це кутова частина, де немає перекриття між поверхами (скляний вітраж на фото). Такий об’ємний повітряний шоурум виглядає вражаюче та дуже атмосферно.
Об’ємний хол якраз став одним з елементів, який ми запозичили з побачених офісів і втілили. Спочатку замовник сумнівався, бо вважав, що це нефункціональне приміщення і витрачати на нього площу не варто. Але в офісі ДахТрейд ми перетворили хол на водночас репрезентативну зону зі зразками продукції і зону очікування для клієнтів. Так цей простір використовується функціонально, а завдяки своєму об’єму формує візуальний образ всієї будівлі.
Після цих робочих відряджень наша команда архітекторів та замовник однозначно вирішили, що будівля офісу буде в стилізована під “лофт”, з великою кількістю скляних вітражів та клінкерною цеглою в опорядженні стін.
Опорядження стін офісу ДахТрейд.
Для зовнішніх стін матеріалом обрали енергоефективний керамоблок, для внутрішніх перегородок – керамічний. Конструктивом став монолітний залізобетонний каркас із несучими колонами. Покрівлю вирішили робити з натуральної керамічної черепиці.
Елемент освітлення фасаду.
Коли ми визначалися з матеріалами, то головним критерієм була їхня висока якість, технологічні характеристики і новаторство. Адже, офіс компанії, яка займається продажем будівельних і покрівельних матеріалів сам по собі стає зразком їх практичного успішного використання. Тому, важливо було вибрати не просто оптимальні з точки зору ціна/якість, але й такі, що будуть репрезентувати компанію.
Робоча візуалізація майбутнього холу та сходів на верхні поверхи.
Візуалізація шоу-руму та робочих місць менеджерів.

Обмеження і особливості ділянки. Як визначали місце розташування будівлі

Основні пункти концепції та стилю сформували – далі потрібно було оптимально розмістити офісну будівлю на ділянці. Архітектори мали знайти спосіб зробити будівлю помітною і розвернути фасадом так, щоб відвідувачі її бачили ще на під’їзді до локації.
На перших ескізах ми планували розташувати будинок головним фасадом до розворотного кільця тролейбусів, максимально близько до межі ділянки. Тоді в’їзд від кільця, який раніше працював лише на виставковий майданчик – ставав головним. В основі цього підходу було те, що раніше клієнти потрапляли на територію саме з цього боку, тут стояв попередній офіс-МАФ і логічно було цей вхід залишити головним. Плюс, оглядовість будівлі зі сторони розворотного кільця краща, в порівнянні з вулицею Курчатова. Та через певні планувальні обмеження цей варіант відпав і після декількох ітерацій будівлю офісу ми перенесли в глибину території. Плюсом цієї локації був розміщений поруч заїзд з вул. Курчатова. Як зробити фасад добре помітним з проїжджої частини – це питання ще залишалось відкритим.

 

Ділянка під будівництво. Позначені два в’їзди і розташування МАФів, де працювали менеджери. Дванадцять квадратів перед проектною будівлею це виставковий майданчик.

Як розвернули фасад будівлі і цим покращили оглядовість та сформували хол

Що стосується функціонального планування, то першим нашим варіантом була двоповерхова будівля прямокутної форми. Після багатьох обговорень, досліджень і аналізу бізнес-процесів компанії у нас і замовника сформувалося розуміння, що поверхів потрібно не два, а три. Тоді планувальна концепція стає чіткою і функціональною:
  • Поверх 1. Front-office: шоу-рум зі зразками продукції, робочі місця менеджерів, зона очікування для клієнтів, виробничі приміщення.
  • Поверх 2. Back-office: кабінети директора та маркетолога, бухгалтерії, відділів збуту та постачання, будівельного напрямку, побутові приміщення.
  • Поверх 3: зала для проведення заходів.
Перший поверх буде загальнодоступною зоною, повністю відкритою для відвідувачів, другий – закритий для клієнтів і третій – доступний під час заходів.
Працюючи над плануванням, а особливо над розміщенням холу, ми паралельно шукали спосіб зробити будівлю помітною здалеку. Для цього приїжджали на ділянку і на місці досліджували в які видові точки вона краще буде розкриватися. В один з візитів вкотре переконалися, що майбутній офіс найкраще буде видно від кільця, де є пішохідний вхід. Але є ще транспортний заїзд з вул. Курчатова, який знаходиться з зовсім іншого боку, з тилу. Складність полягала в тому, що відвідувачі/клієнти рухаються з обох цих напрямків і тому треба знайти таку композицію, щоб офіс однаково вдало розкривався в обидва ці протилежні боки. Не можна ставити будівлю головним фасадом до кільця (як ми хотіли спочатку), бо тоді з транспортного заїзду буде видно лише її задній фасад.
В таких роздумах і з’явилася ідея візуального розвороту фасаду одночасно до двох оглядових точок. Для цього до прямокутної будівлі ми додали об’ємний скляний куб-вставку.

 

Робоча модель будівлі.
Вставка візуально врізана в будівлю, виступає з двох боків і цим розкриває її до двох напрямків, звідки рухаються відвідувачі.
Одна з робочих візуалізацій.
В об’ємі це виглядає як вирізаний куб (паралелепіпед), який змістили і розвернули під кутом. Цей скляний куб візуально відсік один з кутів будівлі і цим сформував головний вхід в офіс. Він знаходиться в цьому куті і доступний з двох боків, з яких рухаються відвідувачі.
В скляному об’ємі розташований хол. Головний вхід в будівлю – правіше від нього.
Отож, ідея скляного кубу-вставки розв’язала нам основні поставлені задачі:
  • з ракурсу розворотного кільця і з проїжджої частини вулиці Курчатова будівля стала здалеку помітна своїм некласичним оригінальним фасадом;
Вигляд будівлі з боку виставкового майданчика і входу від розворотного кільця.
  • з якого боку не потрапляли б відвідувачі на територію – чи з заїзду, чи з пішохідного входу – будівля візуально вдало розкривається головним фасадом в обидва ці напрямки;
  • скляний об’єм став прозорим атмосферним холом – репрезентативною зоною офісу.
Вигляд холу та зони очікування зверху, з другого поверху. Багато конструктивних елементів (колони, кріплення сходів) залишені відкритими, що характерно для стилю лофт.
Щоб підкреслити об’єм холу, ми повторили декоративне оздоблення клінкерною цеглою зовнішніх стін на внутрішній стіні, яку видно через скляний куб.

 

Вздовж сходів видно клінкерну цеглу на внутрішній стіні.

Концепція планування. Перший поверх

Вхідні двері ведуть в об’ємний триповерховий хол зі сходами. Наліво він переходить в скляний шоу-рум з робочими місцями менеджерів.

 

Орієнтовний план розташування меблів та сантехніки на першому поверсі офісу.
Для замовника було важливо, щоб робочі місця менеджерів були безпосередньо в шоу-румі. Так менеджери можуть постійно контролювати ситуацію на виставковому майданчику на вулиці та в приміщенні і спілкуватися з клієнтами.

 

Вигляд холу з боку головного входу. На задньому плані – шоу-рум і робочі місця менеджерів, відділені від холу прозорою стіною.
Тому, зовнішня стіна шоу-руму та внутрішня від холу скляні, щоб менеджерам було видно клієнтів і навпаки. Якщо потрібно створити більш приватну атмосферу для переговорів чи попрацювати у вечірній час, але так, щоб з вулиці цього не було видно – прозорі стіни закриваються цупкими шторами.

Робочі місця менеджерів та зразки продукції в шоу-румі. На задньому плані – хол. В правому кутку видно штори, якими можна закрити скляний вітраж зовнішньої стіни.
Внутрішні стіни як на першому, так і на другому поверсі виконані з керамоблоку. Він необроблений, тому самі стіни виконують ще й виставкову функцію і демонструють продукцію, якою займається компанія.

 

Загальний план шоу-руму. Стіна зліва (внутрішня) виконана з необробленого керамоблоку.
Внутрішня стіна з керамоблоку в коридорі другого поверху.
Крім шоу-руму та холу на першому поверсі є виробничі та складські приміщення (вхід зсередини і з заднього боку будівлі), топкова, кімната охорони і санвузол.
Загальний план холу на першому поверсі. Зліва – головний вхід. Прямо – зона очікування для клієнтів та шоу-рум. В самому холі теж є виставкові зразки продукції.
В холі, який сформувався в скляному кубі, розміщена зона очікування для клієнтів та сходи на верхні поверхи.
Сходи виконані на металевому косоурі (основі).
а замість відгороджувальних перил ми використали металеві стяжки.
Тепле дерево на східцях контрастує з грубим холодним металом перил і основи – це один з прийомів, який характерний для стилю лофт.

Сходи з рівня другого поверху. Через скляний вітраж видно виставковий майданчик на вулиці.
Об’ємний простір сходового холу використали для ефектного освітлення.
Лампи опущені на різну висоту і дають потік світла в різних площинах.
У темну пору доби це не лише функціонально, але й привабливо виглядає зовні будівлі і підкреслює скляний об’єм.

Другий поверх

Тут back-office компанії.

 

Вихід на другий поверх. Лівіше за скляною стіною – кабінет маркетолога.
Планування другого поверху.
Одразу з скляного об’єму сходів направо відкривається кабінет маркетолога з прозорою внутрішньою стіною.
Далі по коридору, більш приватний і недоступний для відвідувачів – кабінет директора.

 

Коридор другого поверху. Справа – вхід сюди зі сходів. На задньому плані направо – кабінет маркетолога, прямо – кабінет директора. Зліва двері в санвузли.
Обидва ці приміщення частково займають простір скляного кубу-врізки в будівлю. Вони розташовані так, що директор зі свого кабінету через скляні зовнішні стіни бачить під’їзд на територію та частково виставковий майданчик. Якщо вийти на балкон, то оглядовість стає ще кращою.

 

Балкон другого поверху.
Маркетолог через прозору внутрішню і зовнішню стіни може бачити частково територію майданчика, а головне – відвідувачів, які піднімаються на другий-третій поверхи.

 

Вигляд сходів та виставкового майданчика з робочого місця маркетолога.
Такий сценарій втілений свідомо, бо другий-третій поверхи мають бути недоступними для клієнтів. Тому, перш ніж вони зможуть зайти до директора чи в інші приміщення – причину візиту з’ясує маркетолог.
По цій же причині, для приватності і безпеки, під час планування ми враховували електронну систему пропуску та відкривання дверей. Без карток ніхто, крім працівників зайти в недоступні приміщення не може.

 

Робоча візуалізація відкритого простору на другому поверсі. Справа вздовж стіни входи в окремі кабінети.
Наліво зі сходів розміщений відкритий робочий простір та відокремлені кабінети: бухгалтерія, відділ постачання, архів, серверна, а також кухня і санвузол.

 

Робочий план розміщення меблів та сантехніки на другому поверсі.

 

Внутрішня стіна в відкритому робочому просторі з необробленого керамоблоку.
Відкритий простір займає приблизно таку ж площу як і шоу-рум на першому поверсі. Його можна зонувати прозорими скляними перегородками.

Третій поверх

Його займає зала для заходів.
Планування третього поверху.
Сценарій використання: навчання, тренінги, презентації, семінари, корпоративні вечірки, інші події.

 

План меблів та сантехніки.
Зала розрахована на комфортне розміщення орієнтовно 112 осіб. Передбачене презентаційне обладнання.
Візуалізації зали.
Візуалізації зали.
Щоб простір третього поверху вийшов об’ємним і атмосферним, ми вирішили робити дах шатровим, чотирискатним.

 

Робоча модель будівлі.

 

Конструктивна схема крокв.
Несучими елементами є металодерев’яні ферми.

Візуальна концепція

Інтер’єр офісу, як і хотів замовник – максимально простий і лаконічний, в стилі лофт.
Елемент кріплення на одній з колон.
Багато відкритих конструктивних елементів, які ми залишили необробленими. Це стеля, колони, стіни з керамоблоків, кріплення сходів та інші деталі.

 

На задньому плані колона і на ній кріплення сходів.

Вигляд стелі та елементів освітлення знизу.
Електрична мережа прокладена відкритим типом.

 

Стеля та освітлення зразків продукції в шоу-румі.
Створюючи візуальну концепцію і функціонал офісу, архітектори багато в чому орієнтувалися на приклади сучасних і передових закордонних будівель.
Наприклад, щоб дощова і тала вода стікала з даху, ми, замість традиційної труби, запроектували ланцюг. Він виконує ті ж функції, що й водостік, бо вода по ньому тече природно по натягу і не розбризкується. Крім цього, водостік може з часом забиватися, а з ланцюгом такого не буде. Плюс виглядає він неординарно і органічно для стилю лофт.

Проектування та будівництво офісу загальною площею близько 700 квадратних метрів тривало дуже стислі строки.

 

Під час будівництва. Майбутній головний фасад.
Третій поверх під час будівництва.
Розпочали ми підготовку і попередні обговорення з замовником в кінці 2017 року, а менш ніж за два роки, влітку 2019 вже відбулося святкове відкриття.

 

Елементи даху на етапі будівництва.
Коли офіс запроектований під конкретну компанію, то в його концепції, плануванні, підборі оздоблювальних матеріалів враховані потреби і особливості бізнесу клієнта. З концепцією і плануванням зрозуміло, адже коли розташування приміщень враховує бізнес-процеси, то команда не витрачає зайвого часу на переміщення і робота йде ефективно.
А у випадку цього проекту дуже відповідальним був і вибір оздоблювальних та покрівельних матеріалів. Адже замовник працює в цій сфері і його офіс є не лише функціональним, але і репрезентативним простором, “візиткою” для клієнтів.



Знаходиться компанія Дахтрейд за адресою вулиця Курчатова, 20 – будівлю ви побачите здалеку

Концепція парку “Городище Оствиця”

Концепція парку історичної реконструкції

Команда архітекторів: Дмитро Котляров, Леся Дорощук, Ярослав Некоз, Микола Ткачук.

Рік реалізації: 2020.

Мета цього проекту – створити унікальний парк під відкритим небом, завдяки якому:
  • рівняни отримають круту локацію для проведення часу в своєму місті,
  • з’явиться майданчик для фестивалів, тематичних подій і заходів,
  • в Рівне будуть приїжджати туристи з нашої області, навколишніх регіонів та навіть із закордону,
  • серед дітей та молоді буде популяризуватися історико-культурна спадщина,
  • розвиватиметься рух історичних реконструкторів, експериментальна археологія, давнє суднобудування.

Передісторія

Громадська організація “Клуб історичної реконструкції “Оствиця” і, зокрема, Юрій Ойцюсь, давно займаються організацією різних активностей і подій для відродження історичної пам’яті нашого краю. Це двічі організований фестиваль Погорина, побудований автентичний варязький човен Драккар-Гунгнір, етно-пікнік, на якому серед іншого можна було покататися на “драккарі” та інші заходи. Активісти-реконструктори давно мали ідею створити парк історичної реконструкції. Минулого року вони подали такий проект Створення музею просто неба “Городище “Оствиця” на Громадський бюджет і виграли кошти на реалізацію.

Драккар-Гунгнір на Басівкутському озері.

На думку авторів проекту, наше місто має прадавню історію, але не може похвалитися збереженою архітектурною, історичною, культурною спадщиною, яку б можна було побачити на власні очі. Багато мешканців відірвані від активного життя міста, не цікавляться історією, а збереження тих пам’яток, які залишилися – немає підтримки. Тому, проекти історичної реконструкції, які точно відтворюють будівлі, предмети побуту та різні елементи життя наших предків – актуальні та потрібні мешканцям. Такі проекти підвищать інтерес до збереження та «оживлять» історику-культурну спадщину і дадуть поштовх розвитку сучасного культурного життя.
На прохання клубу історичної реконструкції, наші архітектори та урбаністи безкоштовно розробили концепцію парку під відкритим небом.

Локація майбутнього парку.

В чому суть проекту

Парк історичної реконструкції “Городище Оствиця” – це відтворення давньоруського городища, яке в ХІ-ХІІ ст. розташовувалося на лівому березі озера Басів Кут. “Оствиця” – давня назва річки Устя.

Територія майбутнього парку. Саме городище розташоване у верхній частині фото, правіше від приватних будинків.

Тут будуть постійно функціонувати майстерні народних умільців, працюватимуть реконструктори, археологи та всі, хто зацікавлений в збереженні і розвитку історико-культурної спадщини. Окремим напрямом стане проведення тематичних подій: фестивалів, концертів, святкувань, навчальних заходів, наукових досліджень. Таким чином, парк стане не просто музеєм, а цікавою туристичною атракцією міста і місцем просвітництва для дітей і молоді.


Подібні парки-музеї є в містах Європи і України.


Розробляючи концепцію “Оствиці”, команда рівненських реконструкторів їздила в Польщу, в музей “Біскупинське Городище” і досліджувала як воно організоване.


В Україні подібні місця це Шевченківський Гай у Львові та парк розваг “Київська Русь” в Обухові.
Але є важливий нюанс: всі перераховані об’єкти створені у вигляді музеїв, де експонується автентичне житло, будівлі, знаряддя праці, елементи побуту. Унікальністю ж нашого парку буде те, що в ньому відвідувачі не просто пасивно спостерігатимуть, оглядаючи експонати, а будуть взаємодіяти з ними. Наприклад, зможуть виготовити автентичний предмет на майстер-класі з гончарства, лозоплетіння і т.д., прийняти участь у виготовленні човна, а потім покататися на ньому. Таким чином, відвідувачі будуть отримувати активний досвід і зможуть відчути як відбувалися різні побутові процеси в наших предків.

Планування парку

Візуалізація концепції парку.


Частина парку буде постійно-діючою. Це:
– майстерні, де працюватимуть народні умільці (гончарство, лозоплетіння, шкурництво та ін.). Сюди відвідувачі зможуть прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі. Для майстерень будуть побудовані автентичні давньоруські хати, в яких можна буде побачити відтворений побут того часу;


– ярмарка, де можна придбати сувеніри;
– автентична фотозона;
– корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни. Тут так само відвідувачі зможуть взяти участь в будівництві, спілкуватися з майстрами, спостерігати за їхньою роботою;


– пристань для збудованих човнів, на яких можна покататися по озеру;


– горіховий гай для відпочинку під відкритим небом;


Всі ці локації будуть безкоштовними (окрім ярмарки з сувенірами). Інша частина парку – розважальна зона, яка буде функціонувати епізодично, для проведення масових заходів (свят, фестивалів, концертів, навчань, тренінгів та ін).

 

Зонування території парку залежно від виду активностей.

Тут будуть:
  • сцена у вигляді величезного пенька для виступів музикантів, гуртів, ведучих свят;

Візуалізація сцени.

  • трибуни для глядачів;
  • ристалище для проведення боїв на мечах та іншої автентичної зброї;


  • стрільбище для стрільби з лука;


  • кемпінг з стилізованими середньовічними наметами, які будуть використовуватися під час проведення багатоденних фестивалів. Розрахований на 200-300 осіб;


  • фудкорт-зона з їжею та напоями під час масових заходів, в тому числі з продажем натуральних продуктів від місцевих жителів;


Деталі облаштування

Облаштування території буде зроблене максимально автентично: мінімум замощування бруківкою, збережений існуючий рельєф, всі будівлі дерев’яні, огородження з частоколу.


Поряд протікає джерело, його облагородять, щоб перетворити на імітацію оборонного рову з водою.


Для центрального входу буде зведена вхідна брама з пішохідним містком – так, як виглядали входи до давніх поселень.
Запланована парковка на 99 місць, щоб відвідувачам було зручно приїжджати до парку на авто. Добратися до локації можна також на маршрутці № 38 (зупинка в межах 500м) та на електричці/дизелі. Або пішохідним маршрутом від перехрестя вулиць Чорновола та Басівкутської, навколо озера.


Концепцію парку наші архітектори разом з Юрієм Ойцюсем презентували на містобудівній раді в лютому 2020 року і отримали рекомендацію до втілення.

 

Візуалізація території парку взимку.

Команда реконструкторів одразу розпочала на ділянці майбутнього парку підготовчі роботи. 9-11 травня 2020р. тут запланований перший Фестиваль прадавніх човнів, тому, до цього часу буде реалізована перша черга облаштування парку:
  • господарський будиночок столяра,
  • навіси для будівництва човнів,
  • укріплення берега біля пристані,
  • поглиблення і облаштування імітації оборонного рову навколо території, щоб позбутися болота.

 

Початок підготовчих робіт: очищення та розмітка території під майбутні будівлі.



Панорама з пристані майбутнього парку.

Парк історичної реконструкції Оствиця сформує в Рівному унікальну локацію, аналогів якої в Україні зараз немає. Він стане цікавим місцем для відпочинку і дозвілля рівнян та туристів. З’явиться майданчик для проведення різноманітних тематичних заходів: фестивалів, концертів, розважальних і навчальних програм, тренінгів, презентацій. Це буде сприяти вивченню і популяризації нашої історії і культури та розвивати туризм. І – що дуже важливо – все це територіально знаходиться прямо в місті, можна швидко і зручно доїхати чи навіть прийти пішки.

Урбан-дослідження локації ТРЦ в ЖК “На Щасливому”

Команда: Марія Голюк, Олена Коновал, Олена Пінчук, Ольга Шевчук, Дмитро Котляров.

Рік дослідження: 2019.

Мешканці нових житлових комплексів, які першими заселяються в свої квартири знають, що поки триває будівництво – до того часу триватиме дискомфорт. Інфраструктура ще не розвинена, поряд працює техніка, сусіди роблять ремонт і шумлять. Але всі ці незручності тимчасові, вони минають і навколо з’являються парковки, зелені зони, майданчики і громадські простори, магазини та кафе. І все це не просто нове, а створене відповідно до сучасних потреб міського мешканця. Наприклад, площа парковок така, що всім є де поставити авто. Дитячі і спортивні майданчики облаштовані безпечними конструкціями, зелені зони та громадські простори розташовані в пішохідній доступності і знайти собі там заняття можуть мешканці різного віку. А на шопінґ не потрібно їздити на інший кінець міста, бо торгівельні точки теж поряд.

Панорама частини ЖК “На Щасливому”. По центру – парк, справа від нього заасфальтована парковка та будівля майбутнього ТРЦ.


Все це стосується і ЖК “На Щасливому”. Цей новий мікрорайон Рівного активно будується та буде зростати і далі, в найближчі 3-5 років. Там вже багато житлових будинків, розвинена інфраструктура, а скоро буде і перший великий торгово-розважальний центр.



Забудовник звів будівлю майбутнього ТРЦ і частково заасфальтував перед нею парковку. Незадіяною залишилася смуга шириною близько 6 метрів вздовж головного фасаду.


Вздовж будівлі видно незаасфальтовану ділянку шириною 6м.

Забудовник розумів, що в торговий центр будуть їздити мешканці декількох мікрорайонів і хотів грамотно та зручно організувати територію навколо нього. Спочатку він планував просто облаштувати простір відпочинку на незаасфальтованій ділянці біля фасаду. Але, знаючи про нашу роботу над площею біля ТРЦ “Злата Плаза” та про інші дослідження міського простору (пішохідна зона навпроти ЦУМу, двір на Гагаріна, 1, вулиця Костромська, Чорновола та вулиця Уласа Самчука) забудовник запросив команду урбаністів, щоб вони вивчили це питання глибше. І, в результаті, запропонували варіанти облаштування прифасадної території в комплексі з локацією ТРЦ.

Етапи роботи

З точки зору міського планування ми бачили задачу максимально широко: спочатку потрібно дослідити потреби майбутніх відвідувачів ТРЦ, а вже тоді, відштовхуючись від цього розплановувати простір.
Для нового мікрорайону великий торговий центр стає одним з центрів тяжіння. Сюди приходять не лише за покупками, а й прогулятися, відпочити, провести час з близькими в кафе чи на вулиці. Та просто зробити місця відпочинку і дозвілля недостатньо – треба організувати шляхи так, щоб дістатися до ТРЦ людям було безпечно та зручно.
Отож, ми дослідили хто ж ці майбутні відвідувачі, де вони живуть і звідки, та як саме (транспортом чи пішки) будуть рухатися до торгово-розважального центру. В радіусі 1,5-2 км в найближчі роки будуть забудовуватися нові ділянки, тому маршрути ми передбачили і для цих майбутніх мешканців.

Де мешкають і будуть мешкати потенційні клієнти торгово-розважального центру.

В радіусі пішохідної доступності (до 500 м) зараз проживає біля 6 000 жителів. Протягом наступних трьох років їх кількість потенційно збільшиться до 10 000. Плюс, в найближчий рік планується початок будівництва мікрорайону “Південний”, де буде проживати понад 20 000 осіб. (з них 4 000 осіб в перспективі трьох років).

Структура забудови навколо ТРЦ (існуюча та майбутня).

Отож, потенційні клієнти торгового центру це:
  • люди віком 20-45 років, з середнім та вище середнього рівнем доходів,
  • молоді сім’ї з дітьми,
  • мешканці ЖК “На Щасливому”, ЖК “Басів Схил”, “Європейський”, “Luxury Square”,
  • мешканці мікрорайонів приватної малоповерхової забудови: “Царське село”, Новий Двір, котеджних містечок: “Щасливе”, “Golden Hills”, “Villa Italia”,
  • мешканці міст-супутників Рівного: Квасилова та Здолбунова.

Будівля ТРЦ в лівому нижньому куті. Прямо за нею відкривається панорама на майбутній ЖК “Басів Схил”.


Перед територією ТРЦ розташовані дві зупинки громадського транспорту: “Сквер” та “ТРЦ”. Тут зупиняється маршрутка №61а, яка з’єднує ЖК “На Щасливому”з центром міста.


Схема руху громадського транспорту.

Пішохідний рух навколо майбутнього ТРЦ зараз організований так:

Заплановані пішохідні маршрути навколо ТРЦ.

Дослідивши це планування, ми з’ясували, що:
  • пішоходам, які рухаються з навколишніх будинків до торгово-розважального центру доведеться обходити територію парковки по периметру (жовтий, білий або синій маршрути на схемі). Це займає зайвий час, і тому ці мешканці будуть скорочувати дорогу йдучи навпростець через парковку. Такий маршрут небезпечний, бо там рухаються автомобілі і немає облаштованих пішохідних доріжок. Така ж небезпека є і для тих, хто припаркував авто і йде по парковці в ТЦ.
  • з парку немає прямої доріжки до території ТРЦ, хоча він розташований зовсім поряд, через дорогу. Мешканцям, які гуляють в парку і захочуть піти в торговий центр доведеться рухатися по білому маршруту: переходити вулицю, потім йти вздовж будинків, ще раз переходити ту ж вулицю назад і по периметру парковки йти до входу. Чому переходити одну і ту ж вулицю двічі – бо тротуар вздовж неї є лише з одного боку (біля будинків), а з боку парку по вулиці парковка. На додачу до цього парк огороджений парканом, отож, мешканцям вийти з нього до ТРЦ не вдасться навіть по стихійних стежках.

Прямо – будівля ТРЦ. З правого боку панорами видно суцільний паркан, яким огороджений парк.

Будівля ТРЦ на задньому плані. Зліва – огороджений парк.

  • доступність торгового центру для клієнтів, які будуть йти від зупинок громадського транспорту теж ускладнена. Зупинки знаходяться за 700-800 м від будівлі, на вулиці, яка розділяє парковку і парк. Тим, хто приїде маршруткою доведеться йти до пішохідного переходу, тоді повертатися таку ж відстань назад, обходити по периметру парковку і аж тоді потрапляти в ТРЦ (жовтий маршрут на попередній схемі).

Панорама території. На передньому плані парк, на задньому будівля ТЦ. Видно, що центральна доріжка парку не веде до території ТЦ.


  • повністю відкрита площина асфальтованої парковки, окрім небезпеки для пішоходів створює ще одну проблему. Така територія є дуже привабливим місцем для любителів нічного дрифту. Хоча ТРЦ ще не працює, але перегони на парковці вже були і зараз в’їзд на неї закрили. Але, згодом, коли торговий центр запрацює, ця проблема виникне знову.

На парковці немає ніяких перешкод (підвищень, бордюрів, озеленення, острівків і т.д.), які б заважали дрифтерам.


  • на парковці немає дерев, які б створювали затінок і захищали пішоходів від палючого сонця. Крім цього, на таких великих відкритих площах часто гуляє сильний вітер. Дерева могли б його стримувати і робити рух комфортним: і для тих, хто прийшов в ТЦ пішки, і для клієнтів, які йдуть від припаркованого авто.
  • місць, де можна було б сісти і відпочити на парковці теж немає.

Будівля ТЦ зліва на задньому плані. Справа проїжджа частина та видно дві зупинки громадського транспорту.


Щоб зробити шлях до торгово-розважального центру доступним, безпечним та комфортним для відвідувачів з різних місць проживання наші урбаністи запропонували такі рішення:


Схема запропонованих пішохідних зв’язків з ТРЦ.

Парк

Продовжити центральну алею парку, щоб вона виходила на тротуар в напрямку ТРЦ і демонтувати в цьому місці секцію паркану. Так мешканцям не доведеться обходити зайвого і парк логічно буде пов’язаний з торгово-розважальним центром. На схемі цей маршрут починається з центру парку і веде через парковку до ТРЦ.

Панорама парку. ТРЦ зліва на задньому плані, але доріжки, яка б вела в той бік немає. Пішоходи змушені виходити з парку і йти вздовж житлових будинків.

Променад через парковку

Щоб від зупинок громадського транспорту, парку і від навколишніх будинків безпечно і швидко дійти до будівлі ТРЦ ми пропонуємо облаштувати транзитний тротуар-променад в центральній частині парковки. Кількість місць під авто від цього дещо зменшиться, але для максимального збереження ми доповнили їх в інших локаціях:
  • передбачили поздовжні паркувальні кишені вздовж променаду,
  • облаштували додаткові місця для паркування зі сторони будинків. Для цього частково забрали земляний відкос, який тут був,
  • передбачили паркомісця для людей з інвалідністю вздовж головного фасаду ТЦ (поздовжнє паркування).

Скетч запропонованої організації парковки. Рожевим позначений тротуар-променад та додаткові пішохідні доріжки.

Променад буде затінений за рахунок висаджених дерев, вони захищатимуть пішоходів від сонця та вітру. Під ними будуть лави, де можна перепочити. Так шлях через парковку для пішоходів стане і безпечним, і доступним. Не потрібно буде озиратися постійно на автомобілі, які рухаються навколо. Та й автомобілістам буде комфортніше – припаркувавши авто можна вийти на променад і спокійно рухатися до ТРЦ. Особливо це актуально для батьків, які везуть дітей у візочках чи ведуть за руку. Адже візок дорослий завжди везе перед собою і може вчасно не зреагувати на авто, яке зненацька з’явилося збоку. А дитина, яку ведуть за руку може вирватися і вибігти прямо під колеса.
Щоб реалізувати такий променад не обов’язково нищити існуючий асфальт – можна вимостити плитку поверх нього і так зекономити і час, і гроші. Для посадки дерев і озеленення парковки доречно використати незаасфальтовані ділянки, які були передбачені для опор освітлення.
Додатковим плюсом облаштування променаду та озеленення стане те, що неможливим стане дрифтинг. На заваді любителів перегонів стануть дерева, пішохідна доріжка та ділянки з травою.
Біля ТРЦ, окрім основної парковки передбачалася ще невелика додаткова бічна з розміткою по схемі “ялинка” (якщо дивитися прямо на будівлю, то парковка вздовж лівого її фасаду).

Додаткова парковка розташована вздовж лівого бокового фасаду ТРЦ.

Ми запропонували змінити її схему на паркування “під 90 градусів”. В такому випадку збільшиться кількість паркомісць, бо ця схема ефективніше використовує площу. Є ще один плюс – при паркуванні під прямим кутом виїжджати заднім ходом безпечніше, бо оглядовість краща, ніж коли авто запарковані “ялинкою”. Таким чином ми компенсували ті паркомісця, які використали під променад.
Якби ми досліджували локацію торгово-розважального центру раніше, ще до будівництва, то запропонували б розташувати будівлю ТРЦ ближче до проїжджої частини, а парковку перенести за неї, в глибину території. Для автомобілістів не грає великої ролі, що заїзд збільшиться на декілька десятків метрів. А от пішоходам було б безпечніше і швидше дійти до ТРЦ, якби не потрібно перетинати парковку.

Широкий проїзд перед ТРЦ і запаркований фасад

Коли вздовж головного фасаду торгового центру на парковці залишається широкий проїзд, то, незважаючи на жовту розмітку, водії все одно його запарковують. Коли ви виходите з візком повним покупок, чи з дитиною, то доводиться обходити ці авто, за якими не видно чи рухається хтось по проїзду. Так ви ризикуєте потрапити під колеса. Щоб такого не відбувалося біля цього ТРЦ, ми запропонували звузити проїзд і за рахунок нього збільшити пішохідну прифасадну територію.

Вздовж прифасадної території організовані кишені з розривами для повздовжнього паркування. Ширина території перед фасадом збільшена.

І одразу передбачили для людей з інвалідністю паркувальні місця перед фасадом у вигляді поздовжніх кишень з розривами. Так між автомобілями залишаться проміжки достатньої ширини, щоб спокійно вийти, переконатися в тому, що автомобілів немає і йти далі.

Рожевим позначені пішохідні маршрути.

Прифасадний простір

Так як ми звузили ширину проїзду по парковці вздовж фасаду, то, за рахунок цього, отримали вдвічі ширшу прифасадну територію, ніж вона планувалася спочатку (була – 6 м, стала – 11 м). Це – громадський простір, зона відпочинку, місце проведення різних активностей. Тут можна ставити новорічну ялинку, проводити свята, влаштовувати фотозони, озеленення, облаштувати сухий фонтан, велопарковку, лави, літній майданчик кафе та інші елементи для дозвілля. Цей простір буде притягувати та цікавити мешканців, оживляти ТРЦ і формувати точку культурного життя для декількох мікрорайонів.

Приклади фонтанів.

Ось так проста задача впорядкування невеликої прифасадної ділянки виросла до об’ємного дослідження локації торгового центру. Деякі з наших пропозицій забудовник вже втілив – наприклад, облаштував додаткові доріжки та вихід з парку в напрямку ТРЦ. Зміни на парковці будуть робити пізніше, паралельно з завершенням будівлі ТРЦ.
Нашою метою був безпечний, комфортний, а головне – доступний для мешканців міський простір. Щоб зробити його таким, не обов’язково потрібні капітальні зміни чи значні грошові вкладення. Достатньо знань про потреби жителів та про принципи організації сучасного урбан-середовища. І головне – бажання забудовника втілити такі рішення в життя.

Frenchman – ландшафтний дизайн

Команда: Ольга Омельковець, Микола Ткачук, В’ячеслав Ліснічук.

Дворівнева квартира “Modern”

Дворівнева квартира в ЖК Спектрум (м. Рівне).

Команда: Олександр Позняк, Дмитро Котляров, Ольга Марчук, Марія Наконечна, В’ячеслав Ліснічук, Павло Алексєвич.

Рік реалізації: 2019.

Проект втілюється.

 

Дворівневі квартири в ЖК Спектрум притягують наших дизайнерів, бо як інакше пояснити те, що серед проектів Майстерні МОСТ це вже четверте таке помешкання? Нестандартний простір, який щоразу надихає на нові і нові варіанти планування, об’ємний атріум, великі вікна з чудовою інсоляцією, і димохід, завдяки якому можна облаштувати камін, який є мрією багатьох. В таких квартирах безліч можливостей для втілення різноманітних фантазій дизайнерів. Але для нашої команди найголовніше – це створити функціональний і комфортний для конкретних замовників простір. Візуальна складова теж невід’ємна, але у нас вона завжди слідує за функціоналом, а не навпаки. Так було і в цій квартирі, де багато часу зайняла робота саме над продумуванням вірного функціонального планування.
Початкове планування квартири забудовником.

Вихідні дані

Головне і принципове питання, на яке ми мали знайти відповідь – це яка кількість та величина житлових приміщень дійсно потрібна нашим замовникам. Загальна площа квартири – близько 120 м.кв.
До початку облаштування. Панорама першого рівня, майбутня вітальня-кухня.
До початку облаштування. Другий рівень.
До початку облаштування. Панорама другого рівня з боку входу в майбутню спальню.
Шукаючи правильне функціональне планування, яке було б ідеальним для батьків та сина ми перебрали різні рішення і концепції, кардинально різні між собою.
Центральним і важливим елементом квартири був і залишився існуючий атріум (внутрішній двосвітній простір). В одному варіанті ми частково демонтовували перекриття між рівнями житла, цим ще збільшували атріум і додавали йому акценту.

 

Тут і нижче – декілька прикладів перепланування. Червоним позначений монтаж нових конструкцій, жовтим – демонтаж. В цьому варіанті атріум збільшений за рахунок демонтажу частини перекриття.

В іншому ж, навпаки, робили перекриття суцільним, а на місці двосвітнього простору формували додаткові кімнати.

 

Червоним позначений монтаж нових конструкцій, жовтим – демонтаж. Тут на місці частини атріуму створена ще одна спальня на другому рівні.

Змінювали розташування сходів, санвузлів та гардеробної.

Червоним позначений монтаж нових конструкцій, жовтим – демонтаж.
Спробували різні формати кухні: з’являлася барна стійка-острів, додавалася перегородка між прихожою і їдальнею, змінювалося розташування обіднього стола.
Загалом до обговорення з замовниками ми сформували вісім попередніх конфігурацій перепланування. Кожна з них мала свої переваги, по-різному організовану функціональність та відповідала різним вимогам.

 


Врешті, вихідною точкою для прийняття максимально прийнятного для замовників рішення стало те, що помешкання має бути призначене саме для трьох членів сім’ї. Ніяких гостьових спалень, майбутніх дитячих кімнат, окремих робочих кабінетів та інших приміщень – не потрібно. Тому, ми обрали помірковану функцію, створили чітке зонування і умовно розділили простір квартири на дві частини. Перша з них це функціональна, приватна територія кожного члена сім’ї – спальня батьків та сина. Незважаючи на велику площу квартири, в ній лише ці дві житлові кімнати.
Фінальне планування.
Умовна друга частина квартири – це емоції, приємність та затишок, і основним носієм цього є двосвітній спільний простір вітальні/кухні/прихожої.
Конструктивний план першого та другого рівнів квартири.

Відкритий простір першого рівня квартири

Емоційно наповненим і центральним ядром квартири став об’єднаний простір вітальні/кухні/прихожої. Він спільний для всіх мешканців, загальнодоступний і є центром життя сім’ї.
Вигляд двосвітнього простору зверху, з другого рівня.
Тут спілкуються, відпочивають, приймають гостей і просто проводять разом час. У кожного члена сім’ї є своя відокремлена приватна територія, а вітальня грає роль сімейного вогнища, вона відкрита, спонукає до взаємодії і спілкування між собою. Спільні перегляди фільмів, довірливі розмови ввечері біля працюючого каміну, важливі сімейні свята – такі сценарії “тихого” використання цієї зони. З появою гостей вона перетворюється на місце розваг та веселощів. Підростає син і вітальня стає чудовим місцем для святкування дитячих днів народжень, а з часом і молодіжних вечірок.
Вигляд вітальні з боку кухні.
Частково демонтувавши перекриття між рівнями ми збільшили об’єм двосвітнього простору, а також завдяки цьому змогли зробити сходи більш комфортними.

 

Панорама другого рівня. На передньому плані – частина перекриття, яка буде демонтована.
Процес демонтажу.
На жаль, часто стикаємося в роботі з тим, що в новобудовах мало місця для зручного розміщення сходів і мешканцям доводиться облаштовувати їх з дуже вузькими чи крутими сходинками, по яких некомфортно пересуватися.

 

Процес демонтажу, вигляд з першого рівня. На задньому плані – двері на балкон.
Завдяки тому, що житлових кімнат заплановано лише дві, ми могли дозволити собі частково демонтувати перекриття і за рахунок цього отримали додаткове місце для сходів, вони вийшли повноцінними і ергономічними.

 

Конструктивний план першого поверху з позначками демонтажу перекриття над вітальнею.
Зона кухні/їдальні з вікном справа. На задньому плані вітальня і сходи, за якими кутові панорамні вікна.
Особливістю і перевагою двосвітнього простору саме в цій квартирі є велика кількість вікон і природного світла. Ми підтримали цей ефект, доповнивши його штучним освітленням, яке використовується в різний час доби і виграшно підкреслює окремі зони.
Вигляд вітальні з боку каміну: зліва кухня, справа – сходи на другий рівень.
Наприклад, у вітальні розпланували різні сценарії його використання – з працюючим каміном, з увімкненим телевізором і т.д. Під час заходу сонця вмикається локальна підсвітка над диваном і загальне освітлення лампами – виглядає стримано, тепло і ненав’язливо. Коли на вулиці темно, закривається ряд штор і цим самим акцентується увага на працюючому каміні, бо на однотонному фоні текстилю він виглядає яскраво і домінує. Якщо ж потрібно освітити приміщення максимально, тоді вмикається ще індивідуальне світло над диваном та додаткова зона столової, яка дає більше світла при спілкуванні за столом.
Різні світильники кулястої форми над вітальнею та над зоною їдальні.
Передбачили також функціональну підсвітку робочої поверхні кухні. Вона допомагає краще бачити під час приготування їжі, миття посуду, використання плити.
Вигляд кухні з боку вітальні.
Коли в цій зоні немає направленого світла, доводиться надто напружувати зір, щоб побачити дрібні частинки продуктів та загалом контролювати процес готування.

 

Зліва кухня, по центру – вхідні двері та зона прихожої.
Важливим елементом вітальні є камін. Він був одним з побажань замовників, так як створює атмосферу заміського будиночка, яку вони дуже хотіли. Забудовник передбачив димоходи, тому технічно облаштування каміну стало можливим. Панорамні скляні дверцята легко піднімати/опускати завдяки спеціальному механізму, а разом з розширеним функціоналом це робить камін безпечним в експлуатації. Дрова зберігаються поряд в дровітні, звідки їх зручно і швидко брати. Відпочиваючи у вітальні, мешканці квартири та їх гості насолоджуються вогнем, а додаткового колориту додає оздоблення комину зовні натуральним каменем.

 

Вигляд атріуму з боку сходів. Зліва камін, а над ним дровітня.
Нам важливо створити для замовників функціональний простір, в якому кожен елемент використовується за призначенням, а не просто подобається візуально. Тому, ми завжди розповідаємо про особливості, які потрібно знати, плануючи в квартирі камін. Це специфічний запах горіння, який все одно присутній і надовго залишається в приміщенні, незважаючи на вентиляцію, а також пил від дров. Коли мешканці не знають таких нюансів, то, трапляється, що встановивши камін, після декількох використань вони несподівано для себе отримують масу дискомфорту. В результаті, камін запалюють пару разів на рік, на цьому все завершується, і господарі шкодують, що витратили на нього гроші.
У випадку з нашими замовниками камін був давньою мрією сім’ї, і, після того як ми разом з’ясували всі особливості його експлуатації – рішення про влаштування стало усвідомленим та виваженим.

Інші приміщення першого рівня квартири

Окрім об’єднаного простору вітальні на першому поверсі розміщена дитяча кімната для сина та невеликий санвузол.
Вигляд дитячої кімнати з боку входу.
В дитячій весь необхідний набір меблів: ліжко, шафи, робочий стіл, стелажі для книг і письмового приладдя та спортивний куточок.

 

На передньому плані справа спортивний куточок, прямо – робочий стіл.
Син зберігає в двох шафах-панелях та антресолі мінімум одягу: саме стільки, скільки потрібно в конкретний сезон. Сім’я має об’ємний основний гардероб на другому поверсі квартири і там господарі тримають більшу частину одягу і взуття.

 

Кольорова гама дитячої кімнати нейтральна, в спокійний сірих “хлопчачих” відтінках. Яскравим акцентом є жовтогарячі елементи.
Навколо ліжка-дивана розташовані зони зберігання: дві шафи-пенали, а зверху антресолі.
Санвузол невеликий, умовно гостьовий, але має розширений функціонал (душова та умивальник) і призначений для використання сином.

Декоративна підсвітка розташована навколо дзеркала, а також на стелі, підкреслюючи її різні рівні.
В опорядженні санвузла використали плитку відтінку “під дерево” та подібну до мармуру.
Душова відмежована від загального простору скляною прозорою перегородкою, яка запобігає розбризкуванню води.

Вигляд санвузла зверху.
Окрім цих приміщень, на першому рівні квартири є балкон, який був передбачений початковим плануванням забудовника. В нас була ідея об’єднати його з дитячою кімнатою і цим збільшити її. Та, врешті, вирішили балкон зберегти і облаштувати тут місце відпочинку, де господарі п’ють ранішню каву/чай, спостерігають навколишні краєвиди чи, навіть, приймають гостей. Тепер балкон є логічним продовженням вітальні як спільного простору і має вхід з неї та з дитячої кімнати.

Верхній рівень

Другий поверх квартири став повністю батьківською зоною – приватною і без загального доступу.

 

Конструктивний план другого рівня квартири. Жовтим помічені конструкції, які ми демонтували. Червоним – ті, які змонтували.
Тут велика спальня, індивідуальний санвузол з ванною, гардеробна всієї родини та господарська пральна кімната.
Так виглядає санвузол і гардеробна (справа), якщо зайти сюди зі спальні.
Поєднання спальні з таким санвузлом передбачає наступний сценарій використання: той з подружжя, хто прокинувся перший, йде в санвузол, приймає душ/вмивається, тут же вдягається в гардеробній, а тоді через інші двері (для них ми облаштували додатковий дверний проріз) виходить та спускається вниз.

 

На передньому плані санвузол, далі розсувна перегородка зі шторами та на задньому плані гардеробна.
Таким чином є два плюси, перший – той, хто прокинувся раніше не заважає тому, хто ще відпочиває у спальні. Другий плюс – зон зберігання одягу організовувати в спальні не потрібно.
Таке поєднання приміщень комфортне і функціональне-правильне і тому поширене у всьому світі. Отож, якщо площа дозволяє, ми пропонуємо такі варіанти нашим замовникам.
В гардеробній передбачені різноманітні зони зберігання: полиці для коробок і взуття, місця для вішаків, шухляди.
Зонування кімнати на санвузол та гардеробну частину зроблене за рахунок різного по функції освітлення, а також є штори і рухома перегородка, яка повністю закривається.
Вигляд приміщення з боку гардеробної. На задньому плані видно двері, які ведуть в спальню.
Щоб забезпечити досить природного світла, ми облаштували в цій кімнаті два додаткових стельових вікна. Це зміна конструкції даху і на такі роботи нам потрібне було погодження від компанії-забудовника житлового комплексу. Щоб його отримати, ми узгоджували креслення облаштування з інженерами забудовника в Рівному, та з компанією, яка проектувала ЖК (в Києві).

 

Процес облаштування прорізів для вікон.
Все в результаті вдалося і ми переконані, що зусилля були варті того – бо виключно штучне світло в приміщенні не функціональне та шкідливе для зору.
Отримали і візуальну перевагу, бо сонячне світло дуже ефектно виглядає, коли проходить через ці вікна в стелі.
Що стосується імовірної вологості від ванни, яка може потрапляти в гардероб, то це легко вирішується за допомогою правильно спроектованої вентиляції. Також враховуємо те, що в проекті цієї квартири санвузол призначений лише для двох осіб, тому активність його використання не така насичена як би це було б для чотирьох/п’яти і більше членів сім’ї. Додатковий варіант убезпечити одяг від вологості – закривати суцільну перегородку, яка виконана зі скла в металевому каркасі. Тоді дві частини кімнати повністю ізолюються одна від одної.

 

Зліва двері з яких можна вийти одразу на сходи, справа – двері в спальню.
В гардеробній біля вікна буде будуарний столик. Це найкраще місце для його розміщення – навпроти джерела природного світла.

 

Будуарний столик і пуф біля вікна.
Завдяки тому, що всі зони зберігання перенесені в гардеробну, то спальню вдалося зробити виключно приватною зоною сну та відпочинку.
Узголів’я ліжка оздоблене велюром, він створює емоцію м’якості та тепла – замовниця дуже бажала отримати її в спальні. Оздоблення нахилу стелі деревом передає атмосферу заміського будиночка, яка проходить через всі кімнати квартири.
Зліва вхід в спальню. За ним видно двосвітній простір.
Пуф в ногах ліжка це необов’язкова, але функціональна деталь інтер’єру спальні. Він призначений для верхнього покривала, яке знімається з ліжка на час сну. Сюди ж можна покласти халат чи домашній одяг. Окрім того, в нашому випадку він ще й має всередині зону зберігання, де можна тримати додаткову ковдру, подушки і т.д.

 

На задньому плані двері в санвузол.
Одна з стін спальні є скляним вітражем, який виходить у двосвітній простір. Він закривається за допомогою жалюзі, але коли вони відкриті і внизу горить освітлення, то в спальні створюється дуже приємна затишна атмосфера.

 

На задньому плані скляна стіна спальні.
Господарське приміщення, яке розташоване на другому рівні квартири – пральня розширеного функціоналу. Тут пральна та сушильні машинки, унітаз, біде, умивальник та зони зберігання.
Коли прання локалізоване в одному місці, тоді залишається більше місця в санвузлах і не змішуються різні сценарії їх використання (гігієна мешканців та прання одягу).
Крім того, наявність сушильної машинки економить час і місце на розвішування мокрих речей. Тому, таке господарське пральне приміщення ми облаштовуємо в квартирах/будинків замовників все частіше.

Пошуки візуальної концепції

Робота з створення візуальної концепції пройшла дві ітерації. На першому етапі це був стриманий, сучасний модерн і багато сірих нейтральних кольорів.
Але замовникам такий стиль не був близьким, здавався надто офіційним і холодним.
Тому ми внесли в першу ітерацію елементи кантрі, більше домашнього затишку за рахунок натурального дерева та емоцій заміського будиночка, а не квартири.
Основний матеріал, який є носієм цієї концепції – дерево. Ламінат, плитка, масив на сходинках – все підібране тон в тон до відтінку дерева. Стіни оздоблені в колір штукатурки з легкою фактурою, яка повторюється по всій квартирі. Ще один акцентний і важливий матеріал цього інтер’єру – це натуральний камінь, закарпатський сланець. Ним оздоблений камін, димар, а також окремі елементи інтер’єру в спальні.
Основні матеріали і елементи, які є носіями стилю цієї квартири повторюються у всіх її приміщеннях: балки з дерева на стелі, штукатурка, камінь. Ми дотримуємося такого прийому, бо він створює спільну концепцію і тематику житла, формує і робить його завершеним. Наприклад, емоція заміського будиночка присутня і в кухні – за рахунок дерев’яних меблів, стільців, елементів стелі; і в спальні – завдяки декору, тим же меблям і стелі.
Також, використовуючи ці оздоблювальні елементи можна обіграти переваги чи приховати недоліки приміщення. Наприклад, в кутку спальні конструктивно присутній вентиляційний канал з кухні – короб (виступ) розміром близько метр на метр.

 

На задньому плані в лівому кутку – вентиляційний короб, який з одного боку оздоблений деревом, а з іншого – дзеркалом.
Ми обіграли цей елемент, використовуючи дзеркало, яке візуально розбило його грані. Другий бік (торець) зробили з такого ж дерева, як ребро рамки навколо ліжка.
Ще однією важливою частиною візуальної концепції є світильники. Основне освітлення – функціональні стельові ”стакани”, які повторюються у всіх кімнатах. Вони дають рівномірний однаковий потік світла. Локальні лед-лампи мають і декоративний ефект, і, водночас, дають потужний потік світла. Підібрані так, що своєю формою повторюють обриси інших елементів інтер’єру: сантехніки, меблів, декору.

Розпочалося втілення цього проекту у вересні, а на середину грудня ми вже закінчуємо монтаж гіпсокартонних конструкцій та приступаємо до чистових робіт. Фінал плануємо на початок весни, тоді ж поділимося з вами фотозйомкою втіленого.

Oxygen: будинок, баня, патіо

Індивідуальний житловий будинок, будівля для відпочинку з банею та патіо (Рівненський р-н, с. Вересневе)

Команда: Микола Ткачук, Дмитро Котляров, Микола Клімачов, Максим Терехов, Валерій Павлюк, Дмитро Вознюк, Павло Алексєвич, Андрій Ничипорук.

Рік реалізації: 2019.

Стан: підготовка до будівництва.

Звернувшись до нас замовник вже мав готовий проект будинку і залитий фундамент. З різних причин він не продовжив будівництво і тепер хотів допрацювати житловий будинок, додати будівлю для відпочинку з банею, впорядкувати внутрішній двір-патіо та гармонізувати весь комплекс стилістикою опорядження.
Ділянка розташована неподалік траси Київ-Чоп, невелика її частина навіть потрапляє в санітарно-захисну зону траси з забороною будівництва. Це буквально декілька метрів заднього двору, де вже частково посаджений сад, тому на розміщення будинку та бані це не впливає. Але в ділянки є ще одна особливість, яка, якраз таки, має суттєве значення для проектування – вузька витягнута форма (13 на 60 метрів).
Особливим побажанням замовника було облаштувати велику зону відпочинку, бо до його сім’ї часто приходить багато гостей і вони проводять разом час. Це стало для нас однією з відправних точок при розробці проекту.

 

Креслення розпланування ділянки.

Концепція ділянки

Правильне зонування ділянки відіграє дуже велику роль для комфорту і зручності мешканців. Потреби в замовників різні, але зонувати територію на репрезентативну, приватну житлову, рекреаційну та, при потребі, господарську – обов’язково.
Зонування ділянки.
Це вносить логіку в щоденні побутові процеси, спрощує функціональні зв’язки і створює комфорт. Що буде індивідуальним для кожної окремої сім’ї – то це співвідношення розмірів цих зон і їхня важливість. Це залежать від того, чи часто в помешканні бувають гості і чи багаточисельні вони, чи займається хтось з членів сім’ї городництвом/садівництвом, чи є діти, чи працюють люди вдома і приймають клієнтів, або ж навпаки – вони публічні особи, які хочуть максимальної приватності вдома і т.д.
Наш замовник хотів мати велику зону відпочинку, отож ми зосередилися на формуванні центрального ядра ділянки – закритого внутрішнього двору-патіо. Він стане в нашому проекті важливою і акцентною частиною.
Візуалізація всієї ділянки з будівлями. Вигляд зверху, з боку головного фасаду будинку.
Поділ прибудинкової території на зони збережено: біля входу розташовується невелика репрезентативна зона. Її продовження – тераса на першому поверсі з входом з вулиці. Тут можна зустрітися і випити кави, переговорити з відвідувачами, якщо немає бажання проводити їх далі в помешкання.
Головний фасад будинку. Візуалізація без огородження.
Сам будинок є приватною житловою зоною, він собою відгороджує від сторонніх очей наступну частину ділянки – закритий внутрішній двір (патіо). Двір виконує рекреаційну функцію, є центром композиції та поєднує будівлю будинку та бані.

Візуалізація всієї ділянки та будівель. Вигляд зверху, з боку заднього двору.
Завершує ділянку задній двір для садівництва/городництва. Ще задовго до проектування будинку замовник вже посадив тут сад.

Будинок

Одне з питань, які потребували вирішення – це місця для паркування двох авто. Зручно, коли вони розміщені в репрезентативній зоні, щоб заїзд і виїзд з ділянки був швидким. Розглядали варіант розмістити гараж поряд з будинком. Автомобілі мали стояти в ньому в ряд, один за одним. Але, згідно з будівельними нормами гараж є самостійною будівлею, яка має знаходитися на певних мінімальних відстанях від сусідніх будівель (8м). Також, навколо нього має бути прохід. В нашому випадку дотриматися цього було неможливо, відстані виходили менші ніж потрібно згідно норм. А також, через те, що ділянка вузька, то ширина гаража виходила настільки малою, що двері авто було б неможливо відкрити навстіж.
Ми вирішили цю задачу спланувавши вздовж лівого боку будинку навіс на два авто. Він захищає автомобілі від опадів, залишає наскрізний прохід навколо будинку і не потребує зведення бокових стін – отож навколо автомобілів залишається більша ширина ніж в гаражі і вона достатня, щоб повністю відкрити дверки авто. Економія площі також у тому, що навіс не має окремих підпор, а спирається лівим боком на паркан.

 

Одна з проміжних стадій робочої моделі. Вигляд будівель з того боку, де розміщений навіс.
Звичайно, утримання автомобілів в гаражі має одну беззаперечну перевагу – більш надійний захист від угону та пограбування авто і додаткове безпечне місце для зберігання господарських речей. Але, якщо таких вимог немає (а в нашого замовника їх не було), тоді навіс в такій містобудівній ситуації – це оптимальніше рішення ніж гараж.
В нашій практиці все частіше в замовників є потреба в місці для двох автомобілів і ми практикуємо або поєднання гаража на одне авто і навіса поряд, або ж розміщення двох авто під навісом. Це дозволяє раціонально використовувати площу ділянок.

 

Одна з робочих ітерацій головного фасаду. Без тераси внизу і з скляним перилом балкону на другому поверсі.
Особливістю будинку стало розпланування об’ємних терас на першому і другому поверсі головного фасаду. Побажанням замовника було організувати суцільний дах так, щоб від репрезентаційної зони і аж до заднього двору можна було пройти під накриттям. Для цього ми передбачили максимально великі навіси даху на головному та задньому фасадах і користуючись цим, запропонували додати тераси на обох поверхах головного фасаду.

Внутрішній двір та будівля бані

По центру двору розміщений мангал, стіл з місцями для відпочинку, зелена зона для шезлонгів та вздовж задньої стіни дровітня (місце для зберігання дров). Вона водночас виконує функцію захисту від протягу. Враховуючи, що навколо ділянки щільна забудова – існуюча, або в процесі будівництва, то сильного вітру в майбутньому тут не буде (це питання нам часто задають замовники на зустрічах, тому хочемо на цьому акцентувати).
Внутрішній двір (патіо).
В опорядженні фасадів ми слідували тому, щоб з боку внутрішнього двору будівлі були оздоблені природними матеріалами. Бокові стіни будинку запланували закрити таким же металопрофілем як і дах. А от з боку двору, будівля бані і будинок оздоблені штукатуркою з імітацією дерева та природного каменю. Це створює контраст відносно інших стін будинку та металевого даху і в дворі формується наближене до природного середовище, яке налаштовує на відпочинок. Спільний дах концептуально об’єднує дві будівлі і двір між ними, захищає від опадів і створює відчуття єднання з природою.
Що важливо – мощення організоване так, що по ньому можна повністю пройти всю ділянку: від головного входу, навколо будинку і аж до будівлі бані. В самому ж внутрішньому дворі мощення мінімум, ми намагалися залишити максимально багато зелені.
Внутрішній двір. Вигляд від будинку: справа стіл і м’яка зона, мангал, а по центру на задньому плані панорамне вікно-двері будівлі бані.
Стилю і елементам оформлення двору ми приділили багато часу, підбирали і досліджували різні референси. В сучасних будинках така зона релаксу стає все частіше і частіше обов’язковою, тому – варіантів так званих “патіо” безліч.

 

 

Референси патіо.
Що стосується паркану, то з боку головного фасаду він буде напіввідкритий, верхні секції розташуються під кутом по принципу жалюзі. Закривати його повністю (і створювати цим тінь та глухі стіни на ділянці) немає потреби, так як безпека і приватність вирішується завдяки правильному зонуванню території. З вулиці внутрішній двір абсолютно не видно, а репрезентаційна зона на те і є, щоб бути візуально доступною.
Візуалізація головного фасаду будинку з огородженням.

Будівля для відпочинку з банею

Взаємне розташування і розмір будівлі бані, будинку і двору між ними пройшло декілька ітерацій.

 

 

Фасади будівлі бані в осях.
Спочатку ми проектували будівлю бані симетрично по плану відносно будинку, з розрахунком, що в ній буде невеликий басейн і кімната відпочинку на 12 чоловік.
Перша ітерація планування будівлі бані. Будинок на схемі – зліва, будівля бані – справа. Вони практично однакові по площі і симетричні по розміщенню.
Але, замовник врешті вирішив, що така будівля бані буде надто велика і варто її зменшити. Тому, в процесі роботи ми відмовилися від басейну, але зона відпочинку та інші приміщення (міні-кухня, топкова і т.д.) залишилися.
В теплу пору року скляні двері з будівлі бані та з будинку повністю відкриваються в внутрішній двір і формується такий об’ємний інтегрований простір відпочинку.

 

Кінцеве планування будівлі бані.

Особливості будівництва

Суттєвим нюансом в реалізації цього проекту є планування порядку будівництва. Адже ділянка дуже вузька (13 м) і починати будівництво потрібно з будівлі бані, яка знаходиться в глибині.

 

На генплані видно, що будинок майже впритул розміщений до правої сторони ділянки. Відстань від нього до лівого боку ділянки достатня для заїзду лише легкового автомобіля, але не вантажного.
Якщо ж розпочати з будинку, то потім буде ускладнений підвіз будматеріалів для будівлі бані та внутрішнього двору. Якби сусідні ділянки не були забудовані, тоді можна було б вирішити це домовленістю з сусідами, що тимчасово технічний транспорт буде рухатися по їхній території. Але в цій ситуації так не вийде, бо є і забудова, і огородження. Ще один варіант – звести будинок тимчасово без навісу для авто, але і цього місця було б замало для проїзду технічного транспорту в умовах будівництва.

 

Передній та лівий боковий (з навісом) фасади будинку.

 

Задній та правий боковий фасади будинку.
Ці нюанси стали несподіванкою для нашого замовника, який хотів швидше розпочати зведення будинку і оселитися в ньому, а вже потім будувати баню. Але їх можна було уникнути, якщо проконсультуватися з архітекторами ще на етапі вибору земельної ділянки і заздалегіть розпланувати будівельні роботи. Або взагалі обрати іншу ділянку, якщо це можливо. Про те, коли варто знайомитися з вашим архітектором – читайте нашу статтю.

 

Ми врешті знайшли варіант виходу з цієї ситуації: замовник спочатку завезе на територію всі об’ємні будматеріали для будівлі бані і двору, а тоді розпочне зводити будинок. Початок робіт запланований на весну.

Завершальний етап роботи над проектом – це впорядкування прибудинкової території. Як ми робили ландшафтний дизайн двору одного з будинків замовників – читайте в проекті Френчмен-ландшафт.

Парк на Грабнику: мрії починають втілюватися.

Розпочалася реалізація проектів громадського бюджету.

Епічний та довготривалий процес відродження парку біля ПДМ триває вже з 2016 року. Саме тоді активісти перейнялися долею парку, якому загрожували ризики знищення та забудови і подали на Громадський бюджет два проекти по відновленню парку. В них був запланований благоустрій зеленої зони та облаштування майданчиків для спорту та відпочинку. Більше 1000 рівнян віддали за ці проекти свої голоси і проекти перемогли.
В 2017 році активісти провели цілий перелік заходів, щоб привернути увагу рівнян до проблем парку та випрацювати загальну концепцію – яким має стати відновлений парк.
Була створена ініціативна група, проведено опитування користувачів парку, організовано воркшоп «Парк біля ПДМ: курс на відновлення», під час якого над концепціями розвитку працювали дві команди архітекторів, урбаністів та активних рівнян. На міському пікніку відбулась презентація узагальненої концепції. Також в результаті цих заходів був підтриманий ще один громадський проект, яким передбачено освітлення та благоустрій.
Головний принцип реконструкції території, який закладений в цих всіх трьох проектах – створення в першу чергу безпечного і зручного середовища. Це демонтаж аварійних сходів та підпірної стіни, побудова пандусів для забезпечення безбар’єрного доступу, реконструкція сходів і мощення доріжок, водовідведення, а також організація освітлення – адже на всій площі парку світла зараз немає. Матеріали випрацюваної концепції парку можна побачити за посиланням: http://bit.ly/2NtlQfJ
В 2018 році розробка концепції продовжувалася: пройшли публічні консультації та обговорення в робочій групі (детальний звіт можна побачити тут http://bit.ly/33XY9Sn), а Майстерня МОСТ виконала проектні роботи по всіх трьох проектах Громадського бюджету. Всі проектні рішення розроблені на основі і з врахуванням основної концепції парку.
Публічна презентація концепції розвитку парку в ЦНАПі.

Два проекти були подані на держекспертизу та в листопаді отримали позитивні висновки. Але тоді розпочати роботи з їх реалізації не вдалося – завершився бюджетний рік і фінансування припинили. А кошти з третього проекту було знято ще у жовтні..
Тому, в 2019 робота з втілення проектів в життя продовжується:
● в червні повторно виділили кошти бюджету на три проекти
● Управління капітального будівництва як замовник даних проектів виконали пошук підрядника – на виконання робіт залучено ПП “Сантехбуд К”
● Майстерня МОСТ як проектант відкоригувала проекти та пройшла з ними повторну держекспертизу. Довелося знову зменшити об’єм робіт, тому що від попереднього року виросли ціни на матеріали та оплату праці будівельників – а сума виділених коштів на проекти незмінна.
Межі благоустрою території парку відповідно до наповнення трьох проектів Громадського бюджету

 


Перший проект – це будівництво мережі зовнішнього освітлення та благоустрою території.

Благоустрій та освітлення на алеї.
Демонтаж та благоустрій аварійних сходинок.

Другий проект: будівництво тротуарів та благоустрій території.

Схема території та хідників, де буде благоустрій в межах проекту 2.

Третій проект – будівництво майданчиків для відпочинку з благоустроєм території.

Елементи майданчику для відпочинку.
І ось нарешті, станом на початок жовтня підрядник розпочав роботи по перших двох проектах, вони втілюються паралельно.
Перший етап це демонтаж:
  • існуючого асфальтового покриття доріжок та сходових площадок;
  • монолітної підпірної стінки;
  • гранітних плит сходів;
  • бетонного бордюру.
Демонтаж проводиться так, щоб не пошкодити кореневу систему існуючих зелених насаджень.
Наступним етапом буде благоустрій і озеленення: мощення хідників бруківкою “Римський камінь”, влаштування газону з багаторічних тіневитривалих трав та встановлення бетонних урн. Існуючі сходи частково будуть демонтовані, реконструйовані та продубльовані пандусом.
Роботи ведуться просто зараз і всі, кому небайдужа доля парку можуть прийти переконатися в цьому і порадіти разом з нами. Ми неймовірно щасливі, що така довготривала праця і прикладені зусилля багатьох людей нарешті дадуть реальні, видимі результати і парк ПДМ відродиться

 

 

Дослідження двору будинків по вулиці Гагаріна 1, 3 та Кн.Володимира, 36

Команда: Марія Голюк, Олена Коновал, Олена Пінчук, Ольга Шевчук, Дмитро Котляров.

Рік дослідження: 2019.


Левову частку житлового фонду нашого міста становлять багатоквартирні 9-поверхові будинки. Більша їх частина це “панельки”, побудовані в 1970-80 роки. Стиль життя, рівень автомобілізації та потреби населення в той час були не такі як зараз і, відповідно, їхні двори були адаптовані для тих умов. Зараз багато чого змінилося і типовий двір середньостатистичного багатоповерхового будинку потребує змін і перепланування. Інакше мешканцям в ньому буде незручно і замість того, щоб задовільняти їхні потреби у відпочинку та переміщенні він буде їх постійно обмежувати.
Цей будинок ми обрали для дослідження перш за все тому, що він є одним з найбільших в нашому місті і з усіх “панельок” такого типу найближче розміщений до центру. По аналогічній схемі можна проаналізувати і інші. Більшість проблем цього двору типові для всіх будинків вторинного житлового фонду. Неоптимальне планування території, застарілі конструкції для дитячих майданчиків та відпочинку, запаркованість, погане водовідведення і т.д.
Житловий будинок, двір якого ми дослідили є суцільним 13-під’їздним, але формально має три адреси: вулиця Гагаріна, 1 та 3 і вулиця Князя Володимира, 36. Під’їзди різної висотності – дев’ять і десять поверхів. Це лінійна “панелька” і дворовий простір теж витягнутий вздовж будинку.

 

Розташування на карті міста.

Аналіз розташування будинку та прибудинкової території

Будинок знаходиться в пішохідній доступності від центру міста (1 км). Також в цьому радіусі розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (3 школи, 3 дитячі садки, МПК “Текстильник”, ПДМ, РДГУ, дитяча поліклініка №3), ландшафтно-рекреаційної (“Єврейка”, парк на Грабнику біля ПДМ, зелена зона біля МПК “Текстильник”) та торгово-розважальної інфраструктури (ТРЦ “Чайка”).
Поряд проходить вулиця Уласа Самчука, частину якої наш відділ урбаністики теж досліджував, результати читайте в цій статті.

 

Особливості розташування будинку.
В радіусі 500 м розташовані 5 зупинок громадського транспорту, що забезпечують зв’язок з центром та іншими районами. Отож, локація будинку загалом зручна і приваблива.
На земельну ділянку прибудинкової території право власності не оформлено. В її межах є приватні земельні ділянки з індивідуальними житловими будинками.
Також на території двору розміщений будівельний майданчик з довготривалим незавершеним будівництвом, хоча інформації про право власності на цю ділянку на публічній кадастровій карті немає.

 

Зліва – незавершене будівництво в дворі.
Однією з характерних особливостей прибудинкової території є складний рельєф. Перепад складає 18 м. Через це облаштовані сходи і немає наскрізного проїзду вздовж будинку. Також через рельєф є багато підпірних стінок, які зараз руйнуються.

 

Особливість цього двору – багато сходинок та підпірних стінок.
Користувачі простору це близько 1585 жителів, з яких 320 – це діти. Для розрахунку кількості мешканців ми використовували дані про кількість квартир та статистичні дані про щільність населення. Важливий нюанс – кожен з жителів в різний період свого життя може бути маломобільною групою населення. Це мами з дитячими візочками, маленькі діти, люди старшого віку – їхні потреби обов’язково мають бути враховані при проектуванні прибудинкового простору. Загалом кількість таких мешканців становить близько 30%, в нашому випадку – 475 осіб.
Поряд на дворовій території знаходиться 3 магазини, об’єкти інженерної інфраструктури (котельня і трансформаторна підстанція), ділянки з індивідуальною садибною забудовою та незавершеним будівництвом.
Що важливо – поряд збудовані нові багатоповерхові будинки без дворової території і ми прогнозуємо, що їх мешканці теж можуть бути потенційними користувачами двору досліджуваного будинку.
На рахунок поверховості, то в даному будинку є 9-ти і 10-ти поверхові під’їзди. З боку вулиці Глибокої розташована садибна забудова, що створює великий контраст і відсутність плавного переходу в висотах будинків.
Оцінивши інклюзивність простору ми побачили, що з 13 входів до будинку 7 є повністю недоступними, 3 – частково доступні (є пандуси з ненормативним кутом нахилу), 2 – умовно доступні (безбар’єрний вхід в під’їзд). Усі входи до торгових приміщень (магазинів) є недоступними, з високими сходами.

 

Більшість входів в під’їзди – недоступні для маломобільних громадян.
Пішохідний транзит відбувається вздовж будинків, а також є неорганізовані хідники (стежки), протоптані мешканцями, щоб скоротити шлях.
При плануванні прибудинкового простору взагалі передбачається, що зона біля входу в під’їзд має використовуватися переважно як пішохідна та для проїзду машин екстреної допомоги, а також за необхідності – як тимчасовий під’їзд до будинків. В реальності, із збільшенням кількості автомобілів у мешканців ці ділянки використовуються як постійні парковки, що утруднює, а в деяких ситуаціях блокує пересування пішки та доступ машин екстрених служб. Майданчики для розвороту/роз’їзду транспорту теж використовуються не за призначенням, а для постійної парковки.
Відповідно до коефіцієнту автомобілекористування, ми порахували, що у власності мешканців перебуває близько 320-350 авто. З них 75 авто (це 25 % від всіх автомобілів) постійно паркуються у дворі. Більша половина їх припарковані з порушенням чинних норм: ближче ніж 10м до вікон житлових будинків, на тимчасових стоянках, роз’їздних майданчиках, в кишенях.

 

Деякі автомобілі займають місце в дворі роками (чи десятиліттями) і практично ніколи не виїжджають.
Таке паркування створює проблеми для пішоходів, доступу машин екстрених служб та прибирання території, а головне – з безпекою мешканців.

 

Запаркованість двору в денний час. У вечірній та нічний час він запаркований повністю.
Згідно норм, на таку кількість мешканців має бути 410 паркомісць. Але, треба враховувати, що в безпосередній близькості до будинку знаходяться відкриті стоянки та гаражні кооперативи загальною місткістю до 1000 машин, тому існують альтернативні варіанти паркування поза двором.
Функціональне використання простору таке: зелені зони, місця для паркування, дитячі майданчики, місця для сміттєвих баків і хідники. Будинок розташований так, що прибудинкова територія розділена на внутрішню та зовнішню. З внутрішнього її боку знаходяться входи в під’їзд, далі запаркований автомобілями проїзд і за ним деякі зелені та дитячі майданчики. Зовнішня сторона примикає до магістральних вулиць Гагаріна, Уласа Самчука та Князя Володимира і представлена великою зеленою зоною з дитячим майданчиком і пожежним проїздом.
Проаналізувавши особливості прибудинкової території ми виділили просторові конфлікти, які виникають під час користування нею. В першу чергу це запаркованість вхідних груп, яка погіршує доступність як самих мешканців так і екстрених служб. Проблемні місця існують на перетині автомобільних та пішохідних потоків, в місцях виходу з під’їздів (погіршується доступність для мешканців через запарковані авто) і при русі автомобілем (неможливість розвороту чи проїзду через блокування роз’їзних та розворотних майданчиків припаркованими авто).
В малопровітрюваних ділянках запаркованість створює додаткові незручності для мешканців першого поверху, бо взимку, коли власники автомобілів довго прогрівають двигуни, вихлопні гази потрапляють в квартири.
Окремою проблемою двору є ділянка з незавершеним будівництвом, призначення якого незрозуміле і право власності на нього теж нез’ясоване.
Ми умовно розділили будинок на три частини, згідно з існуючими дитячими майданчиками. Обладнання на них типове, його стан бажає кращого. В окремих місцях є деякі саморобні елементи для відпочинку – лави та столи, таким чином мешканці намагаються покращувати свій побут в дворі. Також посаджені квітники біля під’їздів. Всі ці зони двору переважно не досить вдало розташовані та розплановані, елементи потребують ремонту та заміни.
Двір досить добре озеленений, особливо його зовнішня частина. Однак вона переважно представлена фруктовими деревами, що є недостатньо ефективним з точки зору вегетації для зони міста. Деякі дерева потребуть заміни, а чагарники – розчищення.
Освітлення забезпечується бетонними опорами з повітряною прокладкою кабелів та світильниками з лампами-жарівками з теплим світлом. Є незахищені ділянки, по яких пролягають транзитні шляхи пішоходів, але абсолютно немає освітлення (проїзд та прохід до будинку з боку вулиць Гагаріна і Уласа Самчука). В темний час доби це створює потенційну небезпеку.
Організованого водовідведення на ділянці немає, усі дощові стоки з даху будинку та замощених поверхонь стікають природним чином на вулицю Глибоку та Князя Володимира. В окремих місцях двору є сходи і нещодавно біля одних із них проклали трубу для відведення води. На жаль, це зробили так, що вода тепер відводиться просто під ноги пішоходам (видно на фото). В зимовий час тут спостерігається намерзання і обледеніння хідника.
Будинок входами зорієнтований на північ і тому внутрішня ділянка двору інсолюється погано.

 

Різниця в інсоляції внутрішньої та зовнішньої частини двору.
Є частина території вздовж будинку, на яку в середньому за рік впродовж дня взагалі не потрапляє пряме сонячне світло. Цей фактор впливає на комфорт перебування мешканців в дворі.
На дворовій території є 2 майданчики з смітниками, а також 5 під’їздів з діючим внутрішнім сміттєпроводом, що створює незручності та погіршує санітарні умови. Доступність до сміттєвих майданчиків від входів в під’їзди середньої частини будинку перевищує нормативну (більше 100 м).

Пропозиції по реорганізації двору

Провівши такий різносторонній аналіз використання прибудинкової території, ми сформували два варіанти реорганізації дворового простору, які вирішать проблеми мешканців і різняться між собою зонуванням території.
Спільною для обох варіантів реорганізації є пропозиція облаштувати резервуар для збору дощової води в лівій частині двору і зробити для цього вимощену канавку. Зараз в тому місці вода витікає з труби просто перед сходами і тече по хіднику.

Варіант “сміливий”

Перший варіант умовно назвали “сміливим” і в ньому ключове рішення це повна відмова від паркування у внутрішній частині двору. Ми передбачили заїзд туди, роз’їздні та розворотні майданчики для технічного і екстреного транспорту, а також для того, щоб можна було під’їхати до під’їздів для завантаження/вивантаження. Але лише для тимчасового заїзду. Проїзд через арку теж закритий, там передбачені антипаркувальні стовпчики, які опускаються, але це лише для екстрених випадків.
Вирішенням проблеми паркування є організація місць під автомобілі за межами двору. Одне з них це майданчик зовні будинку вздовж вулиці Князя Володимира. Зараз там зелена зона з чагарниками, яка ніяк не використовується, бо поряд вулиця з активним рухом і для відпочинку вона не підходить. Торгові точки на першому поверсі в цій частині будинку відсутні і так як транзиту пішоходів немає, то вони економічно недоцільні і навряд чи будуть тут організовані в майбутньому. Отож – місце для парковки потенційно підходить.
Друга зона зовні будинку – вздовж заїзду з вулиці Уласа Самчука. Зараз вона немає ніякого функціонального призначення.

 

Візуалізація зони для паркування вздовж заїзду з вулиці Уласа Самчука.
Окрім цього, паркомісця облаштовуються в крайній лівій та крайній правій частинах внутрішнього двору з окремими заїздами зовні (вздовж будинку їхати не потрібно).
Таким чином ми облаштовуємо 83 паркомісця з дотриманням норм і створюємо комфорт і безпеку для пішоходів.

Варіант “компромісний”

В цьому варіанті ми залишаємо місця для паркування в дворі, але, щоб позбутися проблеми запаркованих вхідних груп пропонуємо відділити зони пішоходів і автомобілів антипаркувальними стовпчиками і різним мощенням. Одне мощення для пішоходів, інше – проїзди і місця для паркування. Ширини проїзду вздовж будинку достатньо для одного авто, плюс будуть облаштовані роз’їздні майданчики через кожні 70 м. (згідно з ДБН).
В тих місцях, де є примикання проїзду до дитячих майданчиків і придомових територій буде передбачене підняття рівня хіднику. Це маркує входи до майданчиків та будинку, зорієнтовує водіїв і зменшує швидкість руху автомобілів.
Паркомісця залишаються в деяких ділянках внутрішнього двору, вони позначаються розміткою і винесені за межі вхідних груп. Так само як і в першому “сміливому” варіанті передбачені дві зони для паркування зовні двору – вздовж вулиці Князя Володимира і вздовж заїзду з вулиці Уласа Самчука.
Внаслідок цих змін вдається організувати 88 безпечних і зручних паркомісць.

Дитячий майданчик

Зовнішня частина двору, яка примикає до перехрестя Князя Володимира та Уласа Самчука залишена для дитячих майданчиків.

 

Планування дитячого майданчика зовні будинку, вигляд зверху
Тут хороша інсоляція та багато озеленення.
Передбачений поділ на зону для маленьких дітей і старших.
Так вони не будуть заважати одні одним і це зручно з точки зору безпеки, коли нема ситуацій, що старші школярі грають в футбол і м’яч летить в бік малюків.
Тут вже є дерев’яні ігрові конструкції, тому ми продовжили цей стиль і додали ще лазанки та інші елементи для старших діток.
Плюс тиха зона з дитячим будиночком на дереві.
Для маленьких тиха зона з качелею, будиночками, гіркою і пісочницею.
Отож, як показує дослідження, двори наших багатоповерхових будинків потребують змін та адаптації до сучасних умов та потреб мешканців. І це цілком реально зробити комфортно і зручно для всіх жителів – і для власників авто, і маломобільних громадян, і різних вікових категорій.

White Well: гараж та простір для відпочинку

Гараж та простір для відпочинку (с. Біла Криниця, Рівненський район).

Команда: Микола Ткачук, Дмитро Котляров, Петро Степанюк, Максим Терехов, Андрій Ничипорук, Павло Алексєвич.

Рік реалізації: 2019.

Проект втілюється.

Цей проект – чудовий зразок того, як може в процесі роботи архітекторів трансформуватися і масштабуватися стартове замовлення. Розпочиналося все з простого завдання: замовникам був потрібен гараж для другого автомобіля суміщений з невеличкою зоною відпочинку на веранді. Також вони хотіли змінити опорядження фасаду будинку та вже існуючої будівлі бані, і зробити його в одному стилі з новозбудованим гаражем.
Але, поки ми підбирали варіанти конфігурації такої на перший погляд простої будівлі: висоту, варіанти зонування і максимально ефективного використання простору – отримали в результаті один з найоригінальніших наших проектів. Читайте, як це було.

Вихідні дані та завдання

Наші замовники мають в передмісті Рівного двоповерховий будинок з вбудованим гаражем на одне авто і поряд господарську будівлю з банею. Площа ділянки велика, тому господарі вирішили побудувати ще один гараж і при ньому розмістити невеличку веранду, яка б виконувала функцію зони відпочинку з місцем для приготування їжі. Гараж мав бути максимально простим, ніяких зон зберігання чи місця для ремонтного інструменту не потрібно – все це є в основному гаражі.
В будинку замовники ще не живуть, в ньому завершені всі чорнові будівельні роботи, а наша команда розробила дизайн-проект, який скоро розпочнуть втілювати.
Ескіз генплану ділянки (під номером 1 – проектний гараж).
Перед нами стояло дві окремі задачі:
  • будівля гаража
  • опорядження фасадів всіх трьох будівель (будинок, існуюча господарська та новозбудований гараж).
Щоб вирішити їх оптимально по часу, ми розділили проект на етапи і в грудні (коли замовники звернулися) в першу чергу розпочали проектувати гараж. Таким чином, одразу з настанням весни господарі отримали від нас робочий проект і змогли оперативно почати будівництво, а ми приступили до опорядження фасадів.

Існуючі будівлі замовників: господарська з банею та житловий будинок.

Етапи проектування: гараж

Будівля гаража з зоною відпочинку пройшла декілька ітерацій, перш ніж отримала кінцеву конфігурацію та вигляд. Основна ідея її планування полягала в розділенні та розміщенні з заднього боку гаража, а з головного фасаду – невеликої веранди з кухонними і м’якими меблями. Якщо співвіднести цю будівлю з існуючим будинком, то в’їзд в гараж розміщується з того боку, де вулиця та головний вхід в будинок, а зона відпочинку – з боку внутрішнього двору.
Будівля в плані має форму прямокутника з габаритними розмірами в осях 4,35 м на 11,13 м. Гараж і зона відпочинку розмежовані і кожна має окремий вхід (таким було бажання замовників). Фундамент спочатку планувався стрічковий, бо існуючий будинок замовників зведений саме на такому. Та, після проведення геологічного дослідження ми з’ясували, що саме на цій частині ділянки грунт такий, що потрібно облаштовувати фундамент типу монолітний ростверк по буронабивних палях.

 

Перший ескіз. Вигляд 1 – фасад будівлі з боку гаража, вигляд 2 – з боку зони відпочинку.
На подальший розвиток ідеї конфігурації будівлі приміщення нас наштовхнув порожній простір по типу горища, який утворювався над гаражем під скатами даху. В найвищій точці його висота складала лише 1,80 м, тобто стояти в повний зріст можна було тільки по центру.

 

Одна з проміжних робочих моделей будівлі. Зліва головний фасад і зона відпочинку. Справа – гараж і над ним горище.
Ми не планували спочатку задіювати цю зону, вона мала бути суто господарською як горище з доступом через приставну драбину. Але, з’явилася думка, що тут можна створити затишний і усамітнений додатковий простір для відпочинку, з легкими динамічними меблями. Почитати книгу, подивитися фільм, пограти в комп’ютерні ігри чи просто поспати – для всіх таких функцій ця антресольна зона ідеально підходила. Тому, спільно з замовниками ми прийняли рішення раціонально її використати. Для безпеки обгородили перилами, замість драбини запроектували сходи і, щоб тут можна було стояти в повний ріст – збільшили висоту будівлі. Аби убезпечити антресоль від вихлопних газів чи інших запахів з гаража, дерев’яне перекриття над ним буде додатково ізольоване та утеплене.

 

Була ще одна, конструктивна причина збільшення висоти будівлі. На початку роботи ми планували робити дахове перекриття з дерев’яних крокв, які мали опиратись на конковий брус. Але, на етапі ескізного проекту, проаналізувавши реальні розміри і несучу здатність конструкцій інженери прийшли до висновку, що слід застосувати дерев’яні ферми. Бо при запланованій ширині будівлі попередній тип перекриття конструктивно неможливий, він може не втримати дах. А зменшити ширину ми не могли, бо вона залежала від габаритів автомобіля і мінімально необхідних відстаней від авто до стін гаража (щоб безпечно відкривалися двері і був доступ).
Ця конструкція перекриття габаритніша ніж та, що була запланована спочатку і на антресолях її будуть зачіпати головою. Тому, щоб уникнути цього висоту приміщення збільшили і, в результаті, в найвищій точці антресолі вона склала близько 3 м, а загальна в будівлі – 5,8 метрів.

 

Одна з проміжних робочих моделей будівлі.
Паралельно з цими змінами замість драбини ми додали повноцінні сходи на антресоль вздовж правої стіни. Інженери детально прораховували кут їхнього нахилу, бо сходовий марш конструктивно “втоплений” і займає значний простір гаража, а ми були в цьому обмежені. Якщо сходи надто пологі та низькі, то може вийти так, що щоразу відкриваючи передні двері водій буде стукати ними по нижній частині сходового маршу. Або взагалі, автомобіль не зможе в’їхати до кінця гаража чи неможливо буде відкрити його двері. В результаті, прийняли рішення зрізати сходами частину приміщення, але з залишенням всіх необхідних габаритів для заїзду і зручного розміщення авто.

 

Приміщення в поздовжньому розрізі. Внизу зліва гараж, над ним антресоль, на якій можна комфортно стояти в повний ріст. Справа – зона відпочинку.
Гаражні ворота запроектовані ролетного типу, з можливістю встановлення автоматичних приводів відкривання, а їх механізм кріпиться до стелі. Так як гараж проектувався мінімально необхідних габаритів, то одним з вирішальних параметрів його висоти було саме те, скільки місця потрібно для механізму відкриття воріт.
Ми пропонували замовникам облаштувати окремі двері в гараж, щоб можна було мати доступ до авто не відкриваючи воріт. Це зручно, коли ви не плануєте виїжджати, а лише треба щось взяти чи занести в гараж. Або ж, при поганій погоді відкрити двері і зайти в гараж набагато швидше, ніж відкривати ворота. Але, так як цей гараж не основний і потреби часто користуватися ним немає, то замовники від цього відмовилися. В принципі, ворота можна відкривати дистанційно з пульта, тому проблеми в тому, що доступ в гараж лише через ворота – немає.

 

Розріз приміщення. Зліва кухня в зоні відпочинку відкрита, справа – закрита.
Ще одним етапом еволюції проекту стали розсувні двері, за якими ховається зона приготування їжі на першому поверсі. Ідея полягає в тому, що кухня не буде використовуватися регулярно і можна її відкривати лише при потребі

 

Поперечний розріз будівлі. Зліва кухня відкрита, справа – закрита.
В кухні запроектоване місце під маленьку електричну поверхню для готування їжі, умивальник, робочу поверхню та зони зберігання. До будівлі підведені комунікації – електроенергія і вода. Що стосується опалення, то підтримувати взимку комфортний для проживання температурний режим немає потреби, бо будівля нежитлова. Але, щоб не було промерзання, для підтримки мінімальної температури та для епізодичної експлуатації взимку передбачено два види електричної «теплої» підлоги. Одна з них це електричні нагрівальні мати, які будуть покладені на бетонній стяжці внизу в зоні відпочинку. Друга – інфрачервона плитка – на антресольному рівні, по дерев’яних балках перекриття. В гаражі опалення не передбачене.
Візуалізація будівлі з боку в’їзду в гараж. Поряд існуючий будинок.
Багато часу під час роботи над проектом в нас зайняли пошуки оптимальних конструктивних рішень. Деякі цікаві ідеї візуального оформлення відкинули якраз через те, що втілити їх при існуючих вихідних даних було технічно неможливо.
Візуалізація будівлі з боку зони відпочинку.
Наприклад, замовники хотіли бачити зону відпочинку з розсувними скляними дверима, які б повністю відкривалися на весь фасад. Ідея полягала в тому, щоб в теплу пору року відкривати двері і візуально об’єднувати простір зони відпочинку та тераси.
Але, після пошуків варіантів реалізації ми зрозуміли, що втілити цей задум не вдасться. Скляний вітраж фасаду важкий і при повністю відкритих розсувних дверях він буде тиснути та прогинати перемичку над дверним прорізом. Тому, обрали компромісний варіант дверей, які не розсувні, а просто розкриваються навстіж. Порогу немає, щоб все таки зберегти візуальне об’єднання простору вулиці і будівлі в теплу пору.

 

Головний фасад в осях. Вітражна система з двостворчастими дверима. Розмір віконного прорізу 4,1 м на 5,9 м. Площа – 21,58 м.кв.
Все засклення будівлі зроблено алюмінієвими фасадними системами компанії “КТБ-Груп”. Вони на порядок дорожчі, ніж металопластикові конструкції, але з пластику такі великі площини засклення неможливо реалізувати конструктивно. В металопластикових конструкціях найбільший віконний (чи дверний) проріз – це 1,80 м. При габаритах цього фасаду 4,1 м на 5,9 м він перетворився б на суцільну “решітку” з квадратів 1,80 м на 1,80 м і ефект прозорої стіни був би втрачений. Отож, для створення скляних стін з мінімальною кількістю рам підходять лише алюмінієві системи.

 

Скляний фасад з боку зони відпочинку.
За рахунок висоти і великого об’єму внутрішнього простору влітку в зоні відпочинку спекотно не буде. Плюс вітражні вікна в бокових стінах будуть закриватися жалюзі чи шторами. Великим плюсом є те, що будівлю ми зорієнтували скляним фасадом на північ, отож відпочинок чи всередині, чи на терасі буде комфортним, без активного сонячного проміння.
Візуалізація будівлі поряд з існуючим будинком. Вигляд з боку гаражу.
До початку весни ми віддали замовникам робочий проект і, як тільки погодні умови дозволили, вони розпочали роботи. Вже в процесі будівництва виникли деякі зміни, бо в цілях економії ресурсів замовники вирішили частину будівлі звести з газоблоку. Ми зробили перерахунок потрібної кількості матеріалів, але ці зміни створили певні візуальні неприємності в інтер’єрі (вузли, кути) через стикування цегли і блоку різних габаритів (ширина блоку 300 мм, цегли 380 мм). Та, в цілому, це дозволило здешевити вартість будівництва.

 

Процес будівництва.

Перекриття.

Поряд – існуючий будинок замовників.

Етапи проектування: опорядження фасадів

Коли гараж вже будувався, ближче до літа ми почали працювати над опорядженням фасадів. Існуючий вигляд будинку та будівлі бані не подобався замовникам і вони хотіли його змінити та об’єднати вже всі три споруди в одному стилі.
Вихідними даними було те, що будинок і баня вкриті черепицею темно-червоного відтінку і змінювати її не передбачалося, то ж ми повторили її і на гаражі.

 

Фасади будинку в осях.
Фасади господарської будівлі в осях.
Фасади новозбудованого гаража в осях.
Якби такого обмеження не було, то ми б запропонували колористичне рішення в чорному або темно-сірому відтінках. Такі стримані та строгі темні кольори ідеально відповідають скандинавському стилю будівлі гаража. Але, враховуючи існуючу черепицю, ми ввели в опорядження молочний, темно-коричневий та сірий відтінки та штукатурку з імітацією дерева. В результаті, загальний візуальний образ вийшов теж стриманий і спокійний.
Зараз замовники розпочинають склити та утеплювати будівлю гаража та реалізовувати дизайн-проект в будинку. З нетерпінням очікуємо завершення цього нестандартного проекту і про загальне втілення напишемо згодом. До команди інженерів-архітекторів-дизайнерів долучиться ще наш ландшафтний дизайнер, про етапи його роботи читайте тут.
А так ми робили ландшафтний дизайн в Рівному на ділянці одного з наших замовників – будинок Френчмен.
Ось так, з простого, на перший погляд, проекту гаража вийшло рішення цікавої будівлі, яку від повноцінного житлового будинку відрізняє лише відсутність санвузла. Трохи допрацювавши цю ідею, можна на її основі створити проект недорогого і компактного індивідуального житла.

Клініка сучасної стоматології “Neolith” (м. Рівне)

Команда: Олександр Позняк, Дмитро Котляров, Ольга Марчук, Ірина Франко-Шумейко.

Рік реалізації: 2018.

Стан проекту: втілений.

Фото: Даша Гаврюсева.


Вперше серед наших проектів стоматологічна клініка такого рівня і формату. Вона єдина на західній Україні надає послуги в області імплантології певного типу. Засновник працює в сфері стоматології близько 20 років та має декілька стоматкабінетів в Рівному. Ця ж клініка в його баченні мала стати втіленням найвищого рівня та складності послуг і водночас максимального комфорту пацієнта.

Для нашої команди це означало, що технологічно складні послуги передбачають і непросте функціональне зонування. Це не стандартний стоматкабінет, де мінімальний зрозумілий набір зон, а заклад з набагато складнішою функцією та рівнем надання послуг. Тому – першим і головним завданням дизайнерів було з’ясувати особливості організації роботи майбутньої клініки. Це потрібно для того, щоб знати:

  • кількість, габарити, технічні характеристики задіяного обладнання,
  • набір потрібних технологічних приміщень (кабінетів),
  • сценарії руху працівників та клієнтів клініки.
Важлива специфіка цього проекту – насиченість комунікаціями, які потрібні для роботи обладнання. Це вода, струм різних напруг, вентиляція, кондиціонування, тиск повітря від компресора. Комунікації підводилися до робочих місць під підлогою та по стелі.

Особливості приміщення

Приміщення під клініку знаходиться на другому комерційному поверсі в житловому будинку-новобудові. Площею 200.00 м. кв., правильної прямокутної форми, воно має одну специфічну особливість – майже всі вікна розташовані вздовж однієї стіни. Орієнтація вікон на північний схід, з яскравим сонячним світлом вранці, до опівдня.

 

Скляний фасад клініки.
Великим плюсом було те, що це новобудова: відкритий простір з колонами, без внутрішніх стін давав можливість різного планування.

 

Конструктивний план приміщення. Вікна розташовані на стіні справа від входу та вздовж всієї правої сторони. (позначено помаранчевим кольором). Червоним позначені конструкції (стіни), які будуть змонтовані.
Стан приміщення до початку робіт.

Функція закладу та зонування

Набір робочих кабінетів клініки був визначений замовником, відповідно до функціональних процесів:
  • основний робочий простір з стоматологічними кріслами.
  • інші лікувальні кабінети: ортопедичний, плазмаліфтингу, операційна.
  • окремий дитячий кабінет з зоною для батьків та ігровим куточком.
  • додаткові службові вузькоспеціалізовані зони: рентген-кабінет, стерилізаційна, інвентарна.

 

Один з лікувальних кабінетів.
До цього набору ми додали рецепцію з зоною очікування, кабінет директора, кімнату для відпочинку, кімнату для персоналу, душову, окремі санвузли для персоналу та пацієнтів.

 

Зона очікування та рецепція.
Рецепція або репрезентативна вхідна зона з місцем для очікування – потрібний елемент будь-якого офісу, а тим більше закладу, який працює з клієнтами.
Коридор клініки з боку рецепції.
Кабінет директора теж має зрозуміле функціональне призначення.

 

Кабінет директора.
Службове приміщення.

 

Рентген-апарат.
На рахунок приміщень для персоналу, то це кухня-їдальня з зоною зберігання одягу та місцем для відпочинку. Специфіка роботи клініки така, що тут проводять складні і довготривалі по часу процедури, то ж кімната персоналу обов’язково має бути велика по площі з достатнім місцем для відпочинку.
Фінальне планування клініки.
Мабуть, ще в жодному проекті в нас не було так багато зустрічей з замовником, при чому з мінімальними інтервалами інколи всього в один-два дні між ними. Вони були потрібні для того, щоб якомога чіткіше зрозуміти функціонал майбутньої клініки і втілити його в зонуванні.

 

План обладнання.
Окрім спілкування з замовником, наша команда досліджувала проекти закордонних стоматологічних клінік та вивчала інформацію про обладнання, специфіку комунікацій, яка є у відкритому доступі.

 

Приклади стоматологічних кабінетів.
Великим плюсом було те, що у замовника є декілька стоматкабінетів і була можливість відслідкувати деякі функціональні процеси там. Хоча це невеликі стандартні кабінети з набагато меншим функціоналом ніж клініка, але можливість побачити процес роботи персоналу була дуже корисною.

 

Схема освітлення.
Наприклад, спочатку ми планували розміщувати кожне стоматологічне крісло посередині кабінету, на однаковій відстані від бічних стін.
Але, згодом дослідили, що достатньо проходу лише з правого боку від пацієнта: лікар працює з цієї сторони, а зліва рухається лише помічник (асистент). Тому, можна розташовувати крісла ближче до стіни, це зекономить площу і оптимізує простір.

 

Основний робочий простір, розділений скляними стінами.
Один з відокремлених лікувальних кабінетів.

Після аналізу приміщення та функціональних потреб закладу ми сформували варіанти планувань, кожне з яких задовольняло б всі поставлені замовником вимоги. Їх вийшло чотири. Вони різняться і за орієнтацією відносно інсоляції, і за принципом зонування всередині клініки. Далі разом з замовником обговорили особливості та переваги кожного з варіантів.

 

Варіанти планувань.
Через те, що набір приміщення великий за чисельністю ми мусили планувати коридори. Але не хотілося втрачати через них корисну площу і тому, розробляючи різні варіанти планувань, намагалися зменшити ці транзитні зони.

 

З очевидних умов – зони, призначені для пацієнтів мали знаходилися поряд і близько до рецепції, а адміністративно-службові приміщення, навпаки, віддалено.

 

Навігація в коридорі клініки.
Так буде комфортно для клієнтів клініки, коли не потрібно блукати приміщенням в пошуках потрібного кабінету чи санвузла. Так само і працівники під час відпочинку мають відчуття приватності і спокою.

Візуальна концепція

Стиль і матеріали оформлення приміщення ми підбирали, враховуючи, що природного світла небагато і майже все воно розташоване з одного боку. Для того, щоб за цих умов зробити простір максимально легким і світлим, внутрішні перегородки між робочими місцями запропонували робити зі скла.

 

Більша частина лікувальних кабінетів розташована вздовж стіни з вікнами головного фасаду.
Вони зонують простір між стоматологічними кріслами і дають відчуття приватності кожному пацієнту (скло частково матове) та в той же час пропускають максимальну кількість світла і не роблять простір важким.

 

Друга складова концепції – світлі кольори. Це теж пов’язано з невеликою кількістю природного світла, а також з тим, щоб дотриматися стриманості, яка доречна медичному закладу. В основі білий з легкою текстурою каменю для підлоги та стін і в поєднанні з світло коричневим текстури дерева.

Природність матеріалів додає приміщенню тепла і пом’якшує сприйняття закладу як суто медичного.

 

Рентген-кабінет.
Це перший в нашій роботі проект, в якому концепцію оформлення ми будували в зворотньому напрямку ніж звичайно. Як правило, ми формуємо загальний стиль, а тоді під нього підбираємо матеріали опорядження, меблі, інші елементи. А в цьому проекті, через те, що це медичний заклад і головним є обладнання – першим етапом став вибір стоматологічних крісел.

 

Спочатку замовник визначився та замовив крісла, які б технологічно його влаштовували. І вже після цього, враховуючи їхній зовнішній вигляд, ми формували загальний стиль приміщення.

Санвузол.

Основою успіху цього проекту стала тісна співпраця з замовником і велика кількість робочих зустрічей. Це дало можливість дизайнерам максимально глибоко дослідити функціональні процеси і запропонувати оптимальне зонування, рішення по комунікаціях та візуальному оформленню.

 

Для нас досвід проектування медичного закладу такого рівня був цікавим і унікальним. Запрошуємо і вас оцінити результат – з травня 2019 року клініка сучасної стоматології Neolith вже працює і приймає клієнтів, за адресою вулиця Соборна 285 а. Телефонуйте +38 096 812 45 05.
Do NOT follow this link or you will be banned from the site!